Поділитись:

(НЕ)вегани: три історії про лучан, які живуть без м'яса

Автор: Міла Роспопа |
Неділя, 01 листопада 2020, 20:00

Експерти звикли визначати веганство як повну відмову від продуктів експлуатації тварин. В ідеалі, люди, що називають себе "веганами", не їдять м'яса, не носять шкіри та хутра, не п'ють молока і не вживають яєць. Вони також не користуються косметикою і медикаментами, які випробовують на тваринах. І, звісно ж, не ходять у цирки, де виступають тварини. 

В реальності слово "веган" має набагато ширшу сферу вжитку. Так нерідко називають себе люди, які відмовляються від м'яса та молока заради здорового способу життя, або ж ті, хто вживає у їжу молочку, яйця, і все, що не вбиває тварин. 

Я була подивована, коли на мій запит "шукаю веганів" у фейсбуці відгукнулося чимало друзів. І ще більше здивувалася, коли стало зрозуміло: всі вони практикують різне "веганство". І мотивація відмовитися від м'яса у кожного своя. І хоч "Вікіпедія" далеко не кожного з них визнає веганом, їх зусиллями сотні тварин не віддали своє життя харчовій промисловості. 

До міжнародного дня вегана ІА "Конкурент" зібрав для наших читачів три історії без м'яса. 

ІСТОРІЯ ПЕРША. "ДАВАЙ, КУПИМО КУРКУ ГРИЛЬ"

Луцьке подружжя аніматорів Мар'я і Льоня Тивонюки називають себе "свіжими веганами". Вони відмовилися від м'яса і продуктів тваринного походження близько чотирьох місяців тому. І це не перша така відмова у їхньому житті. 

"Я колись займався сироїдінням. Давно, але недовго. Десь пів року. Займався ще лікувальним голодуванням. Я мав гепатит С, і шукав різні альтернативні способи лікування. Періодично я вегетаріанив, знову повертався до м'яса, і мене в різні періоди кидало в різні боки", – розповідає Льоня.

Каже, що останнім часом вони з дружиною вегетаріанили, але після однієї вечері у друзів-веганів вирішили відмовитися ще і від молочки та яєць. 

"Я обожнюю сир. Реально, я ще й досі думаю про те, що хочу його купити", – каже Мар'я і посміхається. Вона розповідає, що їх мотивацією є користь для здоров'я. Але з цієї причини виходять і дві наступні: захист тварин та захист екології. 

"Якщо ми їмо м'ясо, ми занижуємо свої біоритми. Я взагалі стаю більш агресивним", – говорить Леонід, а його дружина тим часом згадує веселу історію про день, коли закінчилося їх чергове веганство. 

"Ми рік не їли м'яса. Тоді саме провели фестиваль "Задзеркалля", і треба було здавати звітність. Відбулася дуже стресова розмова, і ми проходили повз торговий центр "Буратіно" на Винниченка, коли Льоня різко зупинився і каже: "Ідем, купимо курку гриль". З того дня ми почали знову їсти м'ясо. А потім знов перестали". 

Подружжя переконане, що головне – не сильно зациклюватися. Тоді шлях вегана може бути максимально нестресовим. Тобто, якщо ви в гостях, і господарі пригощають вас випічкою на основі молока, можна без проблем скуштувати це, аби не образити людей. Те саме і з великими родинними застіллями, коли ніби й велике меню, а вам можна у кращому випадку салат зі свіжих овочів. 

Свій веганський шлях Мар'я і Льоня почали улітку, коли було багато свіжих овочів і фруктів. Тому скласти поживний і смачний раціон взагалі не становило проблеми. Вони тушкували овочі.

"Я могла просто снідати помідорами з чорним хлібом, і мені було добре. Болгарський перець я їм, як яблуко. Я готую простішу їжу, а Льоня готує нам щось цікавіше: веганські бургери, чебуреки із соєю та грибами, часом хот-доги із глютеновими сосисками. Кілька разів ми готували суші". 

У раціон подружжя останнім часом додалися дуже незвичні продукти. Як от томатні сосиски, котлета з нуту, ковбаса без м'яса та багато іншого. Деякі з них лучани готують вдома самостійно. 

"Це просто якісь життя інша. Коли я вів неналежний спосіб життя – підбухував і курив цигарки – я не скажу, що сильно тоді мучився. Але все ж, у мене були головні болі зранку, і купа планів, які я мав би здійснити, але так і не втілював. Зараз у мене все так, як я хочу. Але це наш шлях і наша історія", – підсумовує Леонід. 

Він каже, що вибір бути веганом і відмовитися від продуктів тваринного походження – не остаточний у їхньому житті, адже все постійно змінюється. Мар'я тим часом згадує про улюблений сир, і каже, що скуштує його, як тільки дуже сильно захоче. Але поки їх мотивація достатньо міцна для того, аби брати томатні сосиски, загортати їх у бездріжджові булки і поливати соусами, які вони самотужки готують на своїй сімейній кухні. 

ІСТОРІЯ ДРУГА. "МИ КУПУЄМО М'ЯСО ДЛЯ НАШИХ ТВАРИН"

Світлана Брагіна та її донька Катерина стали на шлях відмови від продуктів експлуатації тварин майже два роки тому. У них вдома собака Альма, троє кішок та два харизматичні равлики. Лучанки серйозно замислюються над тим, аби завести ще лисицю. Це все друзі, а друзів, як кажуть, не їдять. 

Себе Світлана та Катерина веганками називають доволі умовно. Все тому, що у їх житті досі є місце молочним продуктам і яйцям. Інколи також вони вживають рибу. 

"Це було, як голос крові. Ми і раніше не дуже любили м'ясо. Катя то взагалі з дитинства сири, бринзу, оливи, помідори круглий рік... У нас є предки родом з Греції, то ось воно так і проявилося. А пізніше у нас померла собака... І я так важко переживала цю втрату, почувалася винною, ходила до психологів... І з тої емпатії вийшло, що ми перестали їсти м'ясо", – розповідає пані Світлана. 

Окрім того, що не їдять м'яса, лучанки також не вживають спиртного. Часом, розповідає Катерина, у компанії доволі важко пояснити, що з тобою насправді все добре. І що це просто твій свідомий вибір. Адже навіть у 21 столітті дехто відмовляється вірити, що здорова людина по своїй волі припиняє їсти м'ясо. 

"Моя мама розказувала, як у селі забирали в корови телятко, а вона відірвалася і бігла за тією машиною, яка везла телят на бійню... Мені важко говорити навіть про це. І хоча я працюю в лікарні, я просто не можу дивитися, як страждають тварини", – каже Світлана Брагіна.

Лучанки кажуть, що хоч продукти для веганів у Луцьку продаються, та все ж коштують вони недешево. Звичні за кордоном манго, авокадо, нут, і навіть звичайні горіхи і сухофрукти у місцевих магазинах обійдуться в копійку. Втім, зараз для мами з донькою відкрився цілий світ нових смаків та кулінарних експериментів. Салати, заправлені медом та лимонним соком, оригінальні авторські соуси, броколі, кольрабі, цвітна капуста... Фалафель. Про цю страву вони читали у фентезійних книгах, а тепер вона з'явилася у їх меню.

Вони не купують шкіряних і хутряних виробів. А Катя ще й уникає косметики, яку тестують на тваринах. 

"Я не дуже тим цікавилась, поки не побачила, як косметику тестують. Тобто, це не котику на губи помаду наносять, а беруть і вводять шприцом якомусь зайчику в око. Це шокуючі кадри. І я поступово почала відмовлятися від такої косметики. Скажу відразу, що від усього відмовитися не вийшло. Не можу підібрати для себе поки засоби догляду за волоссям, оскільки на "етичні" воно дуже погано реагує – сохне.  З декоративної косметики я знайшла декілька нормальних фірм, які не тестуються на тваринах, і не вартують, як збитий літак", – розповідає дівчина. 

У майбутньому дівчина не виключає, що перейде повністю на веганський спосіб життя – той, який не шкодить тваринам і світу. 

ІСТОРІЯ ТРЕТЯ. "НЕМАЄ СТОПРОЦЕНТНИХ ВЕГАНІВ"

Вероніка Цибульська – відома луцька зоозахисниця, кінологиня та власниця готелю для тварин. Крім того, вже багато років вона переконана веганка. З тих, яких Вікіпедія визнає "канонічними". Вероніка у своєму житті намагається відмовитися від усіх продуктів експлуатації тварин. Хоча, каже, у сучасному світі це практично "місія нездійсненна". 

У вересні 2017 року вона перейшла на вегетаріанство: не вживала м'яса, але все ще вживала молочні продукти, мед і рибу. Та ще задовго до того Вероніка відмовилася від одягу з натурального хутра, не відвідувала цирки з тваринами та в свій час створила петицію про заборону таких вистав у Луцьку, поширювала інформацію про реалії притравочних станцій, вивчала зоопсихологію. 

"Вже через пів року я перейшла на веганське харчування (без тваинного білка). тут важливо зазначити, що між етичними веганами  і прихильниками здорового способу життя (ЗОЖ) є суттєва різниця: етичні вегани проти будь-якої експлуатації усіх видів тварин, а прихильники ЗОЖ дбають лише про своє здоров'я, і відмова від м'яса є одним з пунктів їхньої дієти", – говорить жінка.

Вона згадує: було важко. Її відчуття нагадували відчуття курця, який відмовився від тютюну. Адже переважна  більшість "етичних" веганів відмовилась від м'яса зовсім не через те, що різко перестали любити смак котлет чи ковбаси.

"Сьогодні я визнаю, що в сучасному світі неможливо бути 100% веганом. Важко назвати ту сферу життя сучасної  Людини, в якій би напряму чи опосередковано не експлуатували тварин. І якщо з живодерством і бійнями на молочних і м'ясних фермах все зрозуміло, то, наприклад, є ще і лабораторії, де тестують ліки, косметику і побутову хімію на тваринах. Хоча списки брендів, які відмовляються від тестувань на тваринах, оновлюються щороку, досить складно відстежити увесь ланцюжок складників крему чи шампуню: чи точно кожен складник є "етичним", чи просто сам кінцевий продукт "крем" чи шампунь" не тестувався. 

Серед етичних веганів є жарт, що для того, аби стати 100% веганом і мати гарантію, що ти точно нікому не шкодиш - потрібно застрелитись. Але разом з тим, багато веганів займають активну позицію і пропагують веганство, поширюють інформацію, реальними справами рятують і захищають тварин. Адже є багато речей, від яких можна відмовитись без втрат, і жити повноцінним смачним життям. Я впевнена, що колись усі злочини Людини проти Тварин назвуть геноцидом, і якщо є можливість не брати в цьому участь – то чому б і ні".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 

Надрукувати
мітки:
коментарів
17:03
11:43
22 листопада 2020
12:40
20 листопада 2020