Привіт, я Аня, у мене 20 котів: неймовірна історія волинянки (фото)
Ківерчанка Анна Романенко живе біля траси. На виїзді з містечка у напрямку Піддубців вона з батьками має невеликий сімейний бізнес – парк із альтанками, які здають в оренду. Ціни за оренду ставлять невисокі, бо багато людей просто відмовляється приходити в парк: тут забагато тварин.
Зараз на території парку живе 16 котів та 9 собак. Ще тиждень тому їх було більше. Тварини потрапляють на обійстя із вулиці. Сюди, на трасу за місто, їх найчастіше вивозять господарі. У коробках, наглухо обмотаних скотчем, і без них, інколи тварин просто викидають, не зупиняючи автомобіля. Травмовані і налякані, коти і собаки часто опиняються у дворі Анни та її батьків. Тут їх лікують, годують і намагаються прилаштувати у нові, відповідальні сім'ї.
Родина Романенків переїхала до Ківерців п'ять років тому. У них невеликий дім, навколо якого доглянуте подвір'я, приватний ставок і декілька альтанок під лісом. На дворі дев'ять собачих буд із сонними мешканцями, а вгодовані коти і кішки неспішно гуляють зеленим газоном між квітучих хризантем.
"Коли я знайомлюся з людьми, то на питання, як я проводжу свій вільний час, завжди розповідаю про своїх котиків і собак. І дуже багато людей мого віку, як дізнаються, що в мене стільки тварин, кажуть "у тебе немає життя". Я би так не сказала, бо встигаю і будувати бізнес, і займатися волонтерством, і приділяю час друзям та родині, і, звісно, тваринам", – каже дівчина.
Вона тримає у руках переляканого кота Марсика – красиву тварину, яка пережила чималий стрес: пів року тому його з вікна третього поверху задля розваги викидав колишній власник. З того часу кіт знову вчиться довіряти людям. Пізніше йому, можливо, шукатимуть нових господарів.
"Дуже мало людей знають, що до нас можна приходити за тваринами, хоч я і рекламую це у соцмережах. Люди не звертають уваги. В основному, працює "сарафанне радіо" – кожен знаходить собі тварину до смаку. Ветеринари з Ківерців часто направляють людей до нас", – розповідає Анна.
Попри це, за минуле літо вдалося знайти дім для 24 цуценят і 36 котів. Малих розбирають охоче. Для дорослих тварин набагато важче знайти власників. Зараз на подвір'ї Романенків переважно дорослі тварини. Найстаршому коту п'ять років, а найменшому – п'ять місяців. Серед собак є і семирічні.
"З собаками трохи складніше, ніж із котами. Вигул собак ми починаємо з 4:30 ранку. З повідками ідемо на прогулянку. А котиків ти нагодував, перевірив, чи немає кліщів, погладив, погрався – і все".
До слова, погратися із тваринами кличуть кожного охочого. Бо ж підопічних у цієї родини так багато, що важко всім вділити трохи часу.
З кожною з цих тварин пов'язана сумна історія. Найсумніша – зі собачкою Лакі. Дівчинка з пронизливим поглядом уся пошрамована і не кожного до себе підпускає.
"Її викинули у рів поруч із нашим двором. Саменька ледь виповзла з рову, і прийшла до нас на територію. Ішла до води. Погризена, порубана – живий труп. Дуже багато лікарів казали, що вона не виживе. І що не потрібно витрачати ані часу, ані коштів, бо її не вилікувати. Але вона живе у нас вже два роки. Одна з найщасливіших собачок. Тільки шрами залишилися після семи операцій".
Таких історій тут безліч. Анна розповідає про кожну з тварин, і сподівається, що кожна колись знайде свій дім. Допомогти підопічним дівчини можна по-різному. Найкраще – взяти тварину собі. Якщо ви не можете – то у обійсті Романенків завжди чекають на добрих відвідувачів, які виділять трохи свого часу для цих хвостів.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Луцький виш перевіряли через аномальну кількість студентів-призовників
Життя після «МастерШефа»: чим зараз займається волинський кухар Віталій Наливайко та чи знайшов дівчину
Підвищення зарплат педагогам неможливе, – головний освітянин Луцька
У Луцьку хотіли вирощувати банани, але депутати – проти
Нововолинський ремонтно-механічний завод продали: хто новий власник?
