Поділитись:

Що приховують лінії наших рук. Розмова з хіромантом із Луцька (інтерв'ю)

Автор: Міла Роспопа |
Середа, 28 жовтня 2020, 20:00

У художника Сергія Суховерші довге світле волосся, широка посмішка і ледь помітний західний акцент. Лучанин за походженням, він вже десять років живе у Барселоні. Там, на залюднених вулицях старого міста Сергій продає своє мистецтво і дивиться долоні тисяч людей з усього світу, аби розказати їм, куди рухатися. 

Мою долоню чоловік дивиться, поки ми за чашкою м'ятного чаю розмовляємо у Театральному кафе в центрі Луцька. Сюди він приїхав нещодавно, втікаючи від жорсткого іспанського карантину. Каже, у мене "рука вогню", розказує кілька притаманних цьому типу руки рис характеру і поведінки. Я впізнаю себе. Сергій задоволено посміхається, однак запевняє: розказувати те, що є, – не головне у хіромантії. 

Чоловік практикує "хірокоучинг" – наставництво на основі особистісних характеристик людини, які він бачить на долоні. Як він став художником, хіромантом та іспанцем, а також про таємниці, які йому відкривають лінії руки, ми поговорили одного з холодних осінніх днів. 

— Сергію, простими словами, що таке хіромантія?

— Саме слово буквально перекладається, як наука про руку. Бо "хіро" – це з грецької рука. Головна ідея в тому, що рука – це частина тіла, яка безпосередньо пов'язана з мозком, і на руці реєструється дуже багато речей. Наприклад, відбитки пальців. Є п'ять основних зразків відбитків, і на кожній руці вони унікальні за положенням і малюнком. З'являються у дитини ще в утробі матері. Кожен відбиток несе малюнок, який може бути пов'язаний з п'ятьма елементами: земля, вода, вогонь, повітря і ефір. Вони складають основні характеристики людини. 

— Як ви прийшли до цього?

— Я захоплювався астрологією і хіромантією із раннього дитинства. Адже людина є найбільшою загадкою у Всесвіті, найбільш складною істотою. У ведичній культурі є так звана "самудрік шастра" – наука про різні частини тіла. Там описується, як по будь-якій частині можна діагностувати багато речей. За оком, за пульсом, за стопами... Різні частини тіла несуть інформацію про наше походження, про якісь індивідуальні характеристики людини. Вони є ключем до особистості. 

— А чи є вони ключем до майбутнього людини?

— У хіромантії є різні течії. Антична хіромантія (французька, індійська школи) дуже багато уваги виділяє передбаченням. Вони роблять прогнози на основі тих характеристик, які можна прочитати. Інша частина хіромантії – це чиста наука. Вона не вдається у те, що буде. Можна говорити про якісь тенденції і прогнозувати певний напрямок розвитку людини. Але з повною точністю говорити про те, що саме станеться, і коли закінчиться життя людини, неможливо. 

Був один відомий англійський хіромант, який навчився цього в Індії. Його книги були популярними століття чи півтора тому. Він свого часу багато речей передбачив, які збулися у життях відомих людей. У тому числі і дату смерті. Але це один з небагатьох збігів, коли передбачення виявляється точним. 

Наприклад, Леонардо да Вінчі говорив, що якщо перевірити всі руки людей, що загинули одного дня на полі бою, то там точно не буде однакових характеристик. 

Тому, як на мене, рука може давати вказівки про здоров'я, схильності, темперамент і тенденції. Та хіромантія, яку я практикую, абсолютно не є прогностичною. Це швидше інструмент для саморозкриття і пізнання. Свого роду такий "хірокоучинг" – наставництво у особистому та професійному розвитку людини. Розуміння своєї особистої природи і здатність керувати певними процесами дають можливість досягти успіху.

— Що ви можете дізнатися про людину за її рукою?

— Можна дізнатися абсолютно все. Навіть глибинні якісь характеристики, які людина не усвідомлює до кінця. 

— Про що ідеться?

— Маю на увазі базові складові людської природи, людського тіла. Тому що ці п'ять елементів, які я згадував, і становлять зміст. Рівень енергії, свідомості та особисту історію. 

— На що ви звертаєте увагу, коли дивитеся на руку?

— Є основні характеристики: форма руки, тип шкіри, відбитки пальців – основний ключ. Також лінії. Головні і другорядні. 

— Що формує ці лінії? По суті, це звичайна моторика.

— Лінії зв'язані з функціями нашого розуму, тіла, серця. Основні лінії і переважна більшість другорядних є навіть у новонароджених людей. Знаєте, як кажуть? Рука – це видимий мозок. Замість того, щоб діагностувати людину приладами, розтинами і так далі, можна дивитися на руку. Це зовнішній прояв того, що відбувається всередині. 

— Які є лінії?

— Є лінія життя, що пов'язана з фізичним тілом людини.Лінія голови, зв'язана зі свідомістю, характеристиками розуму, типом мислення. Лінія серця – з емоціями, романтичним життям та ідеалістичими потягами. Є лінія долі, її ще називають лінією кар'єри. Це основні. Другорядними є лінії інтуїції, подорожей і так далі. 

— А як відбуваються ваші сеанси? Де ви зустрічаєте людей, яким читаєте руки?

— Я цим почав цікавитися давно, але реально практикував у Іспанії. Вивчав у Індії в одному інституті, у доктора наук, який викладав ведичний варіант хіромантії. Довгий час я практикувався на людях, яким я продавав своє мистецтво. Кожного дня перетинався з великою кількістю людей, як продавець мистецтва. Це були люди з усього світу, бо я працював біля об'єктів туристичного маршруту. 

— Яку руку ви дивитеся?

— Як правило, активну. Ця рука пов'язана з теперішнім, із зовнішнім. 

— Тоді й родичі зазвичай успадковують малюнок долоні.

— Так. Навіть форму руки успадковують. І дуже часто проблеми, які турбують батьків, можуть повторюватися у їх дітей. Особливо це простежується у старшому віці. 

— Чи можете ви щось сказати за фотографією, відбитком долоні? Чи треба тільки живий контакт?

— Звичайно, можу. Тільки потрібно, щоб було якісне фото. Живе спілкування, звісно, краще і ефективніше. 

— А є у вас якісь правила? Табу?

— Є табу. Я не прогнозую майбутнього. По-перше, є свобода вибору, по-друге, ніхто, крім бога, не знає на сто відсотків, чи трапиться та чи інша подія. Навіть коли видно на руці чіткі вказівки на певний процес, я про це не кажу. Мені важливо надихнути людину, і ціль такого спілкування – не прив'язувати людину до конкретних фактів у майбутньому, а допомогти досягнути певних цілей, чи позбутися проблем. 

— Чи маєте ви якісь особливі історії, пов'язані з людьми, з якими ви працювали?

— Є дуже прикольна історія. Я тоді тільки почав практикувати хіромантію, і зайшов якось у популярне кафе в центрі міста. Сів за барну стійку, і поруч була молода пара. Італійці, милі люди. Хлопець попросив подивитися руку його дівчини. Я тільки почав говорити певні деталі про неї, і десь між іншим сказав, що вона доволі драматична. Реакція хлопця була миттєвою. Він сміявся голосно і буйно, бо тільки він до того знав про її драматизм, а тут ще хтось чужий це підтвердив. До цього часу пам'ятаю його реакцію. 

Багато разів по руках видно, з чим людина бореться, де її найбільші перепони і ахілесові п'яти. У людині є несумісні аспекти, між якими я пропоную прокласти містки. 

Цінність хіромантії складають саме ці поради і коучинг. Для хіроманта важливо мати знання з психології. Я, наприклад, добре знаю аюрведу (ведичну медицину). І життєвого досвіду потрібно трохи мати. У зрілому варіанті хіромант дає людині керівництво і напрямок у різних ситуаціях та аспектах життя. 

На особистому рівні я цікавлюся ведичною культурою з 14 років. Зараз мені 45. У Луцьку ми ще з двома людьми на початку 90-х засновували цей індійський рух. Я багато подорожував. У Індії був декілька разів. 

— Як багато людей до вас приходить за день?

— Дуже по-різному, в залежності від дня. Бувало таке, що по сім людей в день приходило. Але, як правило, роблю одну-дві консультації в день. Це люди з різних країн, які говорять різними мовами. До речі, і кожна нація має свої особливості долоні. В американців переважають "руки вогню", в азіатів – "руки води", у індійців – "руки води" і "руки ефіру", східна Європа – це "руки землі" і "руки вогню". 

Що означає це "рука води, повітря чи вогню"?

— Це елемент, який переважає у сутності людини, і який дає їй основні характеристики. Наприклад, "рука води" – це завжди велика чутливість, вразливість, хороша інтуїція, ідеалістичність. Ці риси частково розвинені і в "руці вогню", бо для хіромантів вогонь – це комбінація землі і води. І та емоційність, яка присутня у людей "води", вона в "руці вогню" ще більш інтенсивна – вулкан всередині, люди, яким потрібно весь час "вибухати". 

— Ви продаєте картини на вулицях?

— Так. Я продавав біля будівлі "Саграда фамілія", біля катедраля в старому місті, біля одного з будинків Гауді, в парках. Там постійний потік людей. Я практикувався, і люди, що бачили ефективність і точність описів, приходили. Бо одна справа у хіромантії – бачити те, що є. Інша – запропонувати людині те, що може допомогти вирішити проблеми, розвинути здібності, яких їй може бракувати для успіху.

— Як ви стали художником?

— Мені з дитинства подобалося малювати, копіювати. Я ходив у художню школу біля собору з дитинства. Потім вступив до Львова вчитися. У це було вкладено багато років. Зараз це моя основна професія. Я художник, займаюся хірокоучингом і викладаю медитацію в Іспанії. 

— До речі, чому Іспанія? 

— Це була одна з перших країн Серездемномор'я, куди я потрапив. Думав ще про Італію. Але коли я опинився в Барселоні, то вирішив тут залишитися. Саме місто сприятливе для артистів – через архітектуру, середовище, через туристів, які формують попит на мистецтво. І клімат, звісно. Для вегетаріанця досить важливо, що фрукти і овочі доступні постійно. 

— А зараз ви не малюєте?

— Комерційні роботи – ні. А для себе – так. Я люблю писати пейзажі. Особливо сходи і заходи сонця, море. Архітектуру обожнюю зображувати. Люблю різні фантастичні речі – сюжети і кольори ніби не з нашого виміру. Люблю інтенсивні, насичені кольори. 

— Мені цікаво, а свою руку ви ще продовжуєте досліджувати? Чи вже дізналися із неї все, що можна?

— Ну, певні деталі я ще дивлюся. Спостерігаю по ходу, як розгортаються життєві події, і роздумую про значення всього, що я побачив...

— Чому ви саме зараз приїхали до Луцька?

— В Іспанії зараз усе зачинено, туризм зупинився, роботи для художників нема. А сидіти і нічого не робити там дорожче, ніж в Україні. У мене тут мама старша, їй вже майже 80 років, то я радий її побачити. Побачити друзів старих. Про хіромантію теж хочу людям розказувати. 

Моя дружина з Аргентини, і вона з нашою донькою поки живуть там. Поїхали ще до карантину на певний час, і затрималися. В Іспанії ситуація досить критична, не стільки в плані епідемії, скільки в економічному. У країні сильна параноя. 

— Довго будете у Луцьку?

— Не знаю, на скільки часу я тут залишуся через карантин, тому планувати не стану. Але поки я тут, хочу практикувати хіромантію із українцями. 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Надрукувати
мітки:
коментарів
27 листопада 2020
19:01
26 листопада 2020