Здоров'я жіночих грудей: лікар пояснює до чого тут секс, вік та генетика (ІНТЕРВ'Ю)

Сьогодні у світі відзначають Міжнародний день боротьби із раком грудей. Торік на Волині діагностовано 300 випадків захворювання на рак молочної залози. Це найпоширеніша онкологія серед жінок. У 1-2 стадіях – 80 %, 2-3 стадіях – 20 %. Про те, як вберегти себе, чи існує рак грудей у чоловіків, хто у більшій зоні ризику, та відповіді на поширені питання щодо цієї недуги розповідає лікар-мамолог Волинського обласного медичного центру онкології Сергій Кучко. 

– Кажуть, що рак молочних залоз молодшає. З якого віку потрібно починати обстежувати груди?

– Тенденція до омолодження цієї патології є. Є непоодинокі випадки, коли хворобу фіксують у 25-30 років, у ранньому репродуктивному віці. На жаль, ця тенденція зростає. Хоча пік захворювання залишається для жінок у віці 55-60 років. Обстежуватися потрібно починати з 25 років. А саме раз на два роки робити УЗД молочних залоз, а після 30 років один раз на рік. Із 40 років раз на два роки необхідно починати роботи мамографію, тобто рентген-дослідження молочних залоз у двох проєкціях. З 50 років раз на рік потрібно робити таке обстеження. Ті жінки, які мають ще менструальну функцію, повинні робити мамографію чи УЗД після місячних. Оптимально – на 7-10 день з початку циклу. Головне – не робити обстеження перед місячними. А для тих, хто вже вступив у кліматиричний, менопаузуальний вік, можна робити обстеження у будь-який час.

– Чула, що лікарі не радять жінкам покладатися на самообстеження, оскільки якщо пухлинку вже можна намацати руками, то це вже не перша стадія.

– Звичайно, якщо пальпується пухлинка, то це не початковий рак, якщо пухлинка більше сантиметра. Маленькі утворення особливо для тих жінок, які мають великий розмір молочних залоз, потрібно виявляти, користуючись спеціальними методами дослідження. Але самоостеження проводити все одно потрібно. Адже 80 % первинних виявлень пухлинних утворень чи ущільнень знаходить сама жінка. Правила самообстеження аналогічні: потрібно проводити після закінчення місячних. Найкраще це робити у душі, коли шкіра намилена та добре можна пропальпувати залозу. Одну руку треба закласти за голову, а другою циркулярними рухами від периферії до центру по годинниковій стрільці необхідно зробити пальпаторні рухи. Також варто легенько (не сильно!) натиснути на сосок, щоб перевірити, чи немає виділень.

– Кажуть, що онкологія молочних залоз — це той недуг, який передається генетично. Чи справді є сенс тим дівчатам, які мали хворобу у родині, ще більш ретельно ставитися до свого здоров’я?

– Так, спадковий фактор — це один із серйозних факторів, на який слід опиратися. Ті, хто мають так званий обтяжений спадковий анамнез, перебувають у групі особливого ризику, бо у цих жінок ймовірність виникнення раку молочної залози збільшується в рази. Тобто йдеться про тих жінок, кровні родички (мама, бабуся, сестра, тітка) яких мали захворювання. Особливо, якщо це сталося у ранньому репродуктивному віці — до сорока років. Такі жінки повинні раз на рік проходити консультацію у гінеколога та мамолога. До слова, це стосується і тих випадків, коли у батька був рак простати.

Загалом спадкові раки займають невелику частку — 5-7 % від усіх випадків. Це відбувається за рахунок мутації генів, які сучасна медицина визначає за допомогою спеціальних досліджень. Жінкам можна за допомогою аналізу пройти генетичний тест. Якщо визначати ризики щодо основних генів, то таке дослідження роблять і на Волині, воно порівняно не дороге (до двох тисяч гривень). Але якщо йдеться про повноцінне дослідження, коли визначають понад сотню мутацій генів, то такий тест дуже дорогий — близько п’яти тисяч євро і, як мені відомо, робиться воно у Києві лише в одній лабораторії.

– Чи варто чоловікам обстежувати груди?

– Так, рак грудної залози у чоловіків існує. Він зустрічається рідко — серед тисячі випадків у жінок буде один чоловічий випадок. Щороку ми маємо один-два або навіть три випадки раку грудної залози у чоловіків. Тому пацієнтам варто звернути увагу на наявність вузла у грудній залозі. Зустрічаються у чоловіків також гінекомастія (збільшення розмірів грудей за рахунок симетричної або доброякісної проліферації тканини молочної залози). Цих випадків за останні роки стало більше через харчування, наявність гормональних добавок у кормі тварин. Також цьому сприяє захворювання простати. Розвитку гінекомастії сприяє тривалий прийом анаболічних стероїдів спортсменами — дифузних та вогнещевих. Дифузні ми консервативно лікуємо, а вогнещеві потрібно оперувати, бо вони інколи можуть переродитися в рак.

– Від чого залежить ймовірність рецидиву раку у пролікованих пацієнтів?

– Однозначно відповісти, що є якийсь один фактор, неможливо. Є прогностичні фактори — стадія захворювання, тип пухлини, вік хворої, метод лікування. Одні із найгірших варіантів, коли пацієнтка молода, є агресивна форма раку, нерання стадія. Тоді ризик рецидиву росте і вони виникають протягом півтора-двох років.

– Чи завжди для лікування онкології молочної залози необхідне хірургічне втручання?

– Операція обов’язкова. Її не застосовують лише тоді, коли є протипокази. Наприклад: жінці за 80 років, вона має супутню патологію і застосування наркозу несе великий ризик, який вона може не перенести. Тому ми у таких випадках назначаємо альтернативні методи. Тобто променеву терапію, гормональну терапію. Це лікування іноді стабілізує стан хворої на багато років. Але для тих, у кого немає протипоказань до операції, її проводити треба. Хірургічне втручання може бути як на першому етапі, так і на другому чи третьому етапах після комплексного лікування. Бо онкологія однією операцією ніколи не обмежується. Завжди комбінують або лікують комплексно: гормонотерапія, хіміотерапія, променева терапія, імунотерапія.

– Чи правда, що виліковність цієї недуги покращується?

– Так, показник п’яти та десятирічної виживаності покращується у зв’язку з тим, що з’явилися нові препарати, які, звичайно, і коштують дорого, але і є дієвими. Навіть у пацієнтів з четвертою стадією раку можна продовжити життя на роки.

– Мамам, які годували грудьми немовлят, обов’язково потрібно показуватися мамологу після завершення вигодовування?

– Якщо говорити в контексті здоров’я молочної залози, то перша вагітність мала би в ідеалі наступати до 28 років, відповідно, у цей час жінка вперше годує грудьми і цей процес лактації має тривати рік-півтора. Молочна залоза — це репродуктивний орган. Вона запрограмована на лактаційну функцію. Тому її відсутність або надто тривалий термін (понад два роки) — теж не рекомендовані. Обстежуватися після лактації потрібно, але з моменту закінчення вигодовування має пройти близько півроку, аби припинилося надмірне вироблення пролактину. На цей час мають зменшитися протоки, відновитися циклічна менструація. І ось в цей період можна йти на планову перевірку до мамолога.

– Чи правда, що вигодовування грудьми є профілактикою розвитку раку грудей?

– Не можна стверджувати, що жінки, які годували грудьми, не захворіють, а ті, які не годували — захворіють. Але лактація належить до благоприємних факторів, тому що грудне вигодування — це запрограмований фізіологічний процес. Відповідно, під час вагітності та лактації зменшується кількість циклів і немає наростання гормональних гіперплазій, що пов’язане з циклічністю.

– А загалом є фактори, які можуть сприяти розвитку цієї онкології?

– По-перше, це вік — від п’ятидесяти років. Ми згадували вже генетичний фактор, спадковість. Також до цих факторів відносять травми молочних залоз із розвитком обширних гематом. Якщо ці внутрішні гематоми до кінця не розсмоктуються, то в них утворюються ущільнення і за ними треба стежити, бо після травм можливе утворення пухлиноподібних утворень, зокрема й раку. Серед факторів називають порушення репродуктивної функції, ранній (до 12 років) початок місячних або пізня менопауза (після 55 років), ендокринні порушення (цукровий діабет другого типу, ожиріння, патологія щитовидної залози), захворювання печінки, жовчовивідних шляхів, хронічні гінекологічні захворювання (ендометріози, поліпози ендометрію), куріння, зловживання алкоголем, вплив несприятливих факторів зовнішнього середовища.

– А зараз пропоную перейти до серії бліц-питань і прошу вас підтвердити чи зруйнувати міфи. Отож, чи впливає розмір грудей на ймовірність захворювання?

– Ні.

– А пластика грудей, тобто збільшення чи навпаки зменшення?

– Ні.

– Чи може вживання комбінованих гормональних контрацептивів спричинити розвиток раку?

– Якщо тривале, то може, але у невеликому відсотку. А вживання оральних контрацептив чи замісної гормональної терапії до п’яти років, то доведено, що це безпечно.

– Чи впливають на здоров’я жіночих молочних залоз носіння бюстгалтерів з кісточками, пуш-ап вставками?

– Так, тому що носіння тугих бюстгалтерів, які постійно перетискають груди, призводить до венозних стазів, застою венозного, утруднення відтоку венозної крові, лімфи від молочної залози і це може спричиняти розвиток деяких кістозних захворювань, перегину протоків. Тому тугу білизну носити щодня не рекомендується.

– Часто можна почути твердження, що проблеми жінок з певними утвореннями минають після вагітності. Кажуть: “От народиш — і мине”. Чи є тут хоч якесь раціональне зерно?

– Логіка в цьому певна є. Наприклад, молода дівчина має кісти або дрібні аденоми у молочних залозах, які зачіпати не потрібно хірургічно. Вона вагітніє і під час виношування дитини у третьому триместрі під час УЗД ніяких відхилень вже немає. Але є й навпаки — гормональні пухлинки можуть збільшуватися. Тому усі ці процеси ми відстежуємо під час вагітності.

– Теж часто можна почути ще один вислів: “То все від нестачі сексу”. Чи справді статеве життя або його відсутність впливають на виникнення проблем?

– Регулярне статеве життя благоприємно впливає на фізіологічний стан молочних залоз і здоров’я всього жіночого організму. Відсутність статевого життя може призвести до виникнення ендокринних порушень, дизгормональних станів.

ЧИТАТИ ТАКОЖ:

• Рак молочних залоз…у чоловіків: що потрібно знати
• Занедбані пацієнти: онкологи просять волинян попіклуватися про себе
• Що треба знати про чоловічі хвороби, аби вберегтися від раку