Медики без зарплати, хворі без їжі: деталі "протесту" у луцькій психлікарні

Зранку у понеділок, 17 серпня у медіа звучали яскраві заголовки про протест у луцькій психлікарні. За словами журналістів, працівники медзакладу обурені тим, що вже два місяці їм не виплачують зарплатню. Керівництво КП "Волинська обласна психіатрична лікарня міста Луцька" переконує: то був не протест, а збори трудового колективу. Їх провели на вулиці через коронавірус. 

Про те, чому у лікарні виникла така велика заборгованість, і як її збираються погасити, ми поговорили із очільницею медзакладу Людмилою Юрко. 

– Пані Людмило, розкажіть, що відбулося сьогодні у лікарні?

– Сьогодні були збори трудового колективу психлікарні, оскільки люди за липень і серпень не отримали заробітну плату. Це сталося тому, що ми уклали договір з Національною службою здоров'я, який передбачав 21 мільйон гривень на 9 місяців роботи з надання амбулаторної і стаціонарної медичної допомоги. Це 2,4 мільйона на один місяць. Але з 1 квітня до нас приєднали Олицьку лікарню, в якій, так само, як і в нас, було 360 працівників. І ці кошти, які виділили нам, ми вимушені ділити не на 360 працівників, а на 702. 

На таку кількість працівників потрібно 5,5 мільйона гривень. А нам дають 2,4. Звичайно, що цього не вистачає. Тому кошти ми забираємо з наступних місяців. От, ми отримали гроші за серпень - і заплатили за червень. Звичайно, ще залишається липень і серпень, і аванс наші працівники отримають аж у вересні. Оскільки ми не маємо інших шляхів фінансування, ніж Національна служба здоров'я, і медична субвенція. Станом на сьогодні ми маємо 10,5 мільйонів гривень заборгованості. Цих грошей немає, і станом на сьогодні нам ніхто їх не обіцяє. 

– Чи приходив хтось із обласного керівництва на збори трудового колективу?

– На збори ніхто не приходив. Вже після приходила в.о. начальника управління охорони здоров'я області Людмила Тимощук. Ми збирали завідуючих відділеннями, пояснювали зі свого боку ситуацію, яка в нас склалася. Вона ж пояснила все те саме, що я персоналу розказувала: коштів немає, про те, що я зверталася неодноразово в обласну раду, Національну службу здоров'я, МОЗ, до прем'єр-міністра, до народних депутатів, в управління охорони здоров'я. Я не знаю, куди ще звертатись...

Вже всюди все написано. Вже всі знають, що з психіатричною допомогою на Волині така от ситуація. Люди, які працюють, мають отримувати заробітну плату. І їхні вимоги закономірні і законні. Я думаю, що влада повинна відреагувати. 

– А влада все ще нічого не обіцяє? Навіть після візиту виконувачки обов'язків?

– Все ще ні. 

Але в персоналу виникає така хибна думка, що гроші є, але я їх не видаю. Олика, яка приєднана до нас, вони вважають, що Луцьк забирає всі гроші, а їм не видають. А наші працівники вважають, що бухгалтерія видає адміністративній частині гроші, а вони ще за червень не отримали. Я так само, як і всі, отримала зарплату за червень, і пішла у відпустку з кредиткою. 

– Але ж ідеться не тільки про зарплатню, але і про забезпечення пацієнтів. 

– Я уже мовчу про це. Про те, що нема ні копійки на медикаменти і придбання харчів. Ну, припустимо, з медикаментами ще якось можна вирішити: попросити родичів купити, використати якісь залишки... Але буквально через тиждень у нас постане питання, чим кормити хворих. Тому що хворим ми не пояснимо, що в лікарні немає грошей. Їм треба тричі на день дати їжі. Хай вона буде без м'яса чи якихось там делікатесів. Ну з чогось же треба той суп зварити. 

– Який вихід із ситуації можливий?

– Обласна рада мусить прийняти рішення, і знайти можливість хоча б частково погасити заборгованість. Хоч би за липень. Хай би бюджетна комісія знайшла кошти, і виділила нам, щоб закрити липень. 

– І це ж, виходить, наслідки дій обласної ради? Адже їх рішенням об'єднали лікарні?

– Я не можу сказати, що це вина. Це рішення дуже правильне. Але варто було приймати його значно раніше, щоб на початок 2020 року ми йшли об'єднаним закладом. І ми би укладали договір, як об'єднаний заклад. 

Коли ми почали дзвонити до Національної служби здоров'я і казати, що до нас ще Олика приєднується, вони сказали, що поки не закінчиться реорганізація, ніяких договорів наперед підписувати не будуть. У квітні закінчилася реорганізація, але ми ніяких договорів так і не уклали. 

З 1 квітня почався цей другий етап реформування медичної галузі. Ми почали говорити про переукладення договору, оскільки наша лікарня збільшилася, а виявилося, що в Олицької лікарні відсутня ліцензія на медичну практику. І ми стали. 

Ми почали дзвонити в ліцензійну комісію, щоб доліцензувати. Вони сказали, що до тих пір, поки ця лікарня як юридична структура повністю не закриється, ми не можемо говорити про ліцензію. Там потрібно було проводити перевірки від пенсійного фонду, податкової інспекції. Але у березні почався карантин... 

– Що буде з лікарнею в ситуації, якщо борг не виплатять?

– Я навіть не знаю. Я сподіваюся, що Міністерство охорони здоров'я зверне увагу, враховуючи, що така ситуація з психіатричними закладами не тільки у нас. Це у всіх областях. 

– Тобто, цей момент із реорганізацією провалили на рівні держави?

– Так. 

Я вірю Національній службі здоров'я. Вони уклали договори по пакету надання стаціонарної психіатричної допомоги не тільки із психлікарнями, але і з наркодиспансерами. Наркодиспансери, лікуючи хворих на алкоголізм і наркоманію, отримали великі суми фінансування. Фактично, вони "потягнули" на себе значну частину коштів. І коли люди звертаються у НСЗ з питанням, чому психлікарня не дофінансовується, вони говорять, що на область виділили достатньо коштів для надання стаціонарної психіатричної допомоги. Дійсно, якщо сумувати ті гроші, що даються на наркодиспансери, на районні лікарні, які поукладали договори, – грошей достатньо.

– Проблема у розподіленні цих коштів, так?

– Так. Але НСЗ таке рішення приймала. Нас же не питали. У мене враження, що взагалі там фахівців не було, які би, маючи здоровий глузд, сказали, що у наркодиспансері не надається психіатрична допомога. Так, алкоголізм входить у структуру психічних розладів. Але фактично психози, депресії, суїциди - найважчі форми психічних розладів лікуються тут. 

– А що кажуть працівники? Якщо зарплати і далі не буде,  що вони будуть робити?

– Вони будуть перекривати дорогу. 

– Про звільнення вони поки не говорять? 

– Ні. На зборах ми вирішили, що буде написаний колективний лист на ім'я керівника обласної ради про сьогоднішню подію. 

*** 

Згодом стало відомо, що Волинська ОДА ініціюватиме перед членам постійної комісії обласної ради з питань бюджету, фінансів та цінової політики розглянути питання виплати заборгованості заробітної плати працівникам психлікарні. Та чи отримають працівники зарплатню, а хворі – все необхідне для лікування, поки не ясно. 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• Головний санлікар розповів, за яких умов можуть перенести місцеві вибори
• Як українські лікарні готуються до другої хвилі Covid-19
• За європейським зразком: у волинських лікарнях переобладнають приймальні