Поділитись:

Обсерваторія, якої не було: як у Луцьку відроджують астрономію

Субота, 08 серпня 2020, 09:30

У луцькій обсерваторії для дітей не дивилися на зірки з ще з 80-х. Металевий купол місцями протікає, його рухома конструкція вже не дуже рухома. Стіни обшарпані, а на місці телескопу лишився хіба каркас. У вересні цього року вперше за останні чотири десятиліття з даху Палацу учнівської молоді знову можна буде слідкувати за рухом небесних тіл. Днями мають завершити ремонт, а незабаром встановлять нові телескопи і техніку, щоб лучани могли дивитися космос. 

Сьогодні мало хто пам'ятає часи, коли обсерваторія у Луцьку працювала. А свідчення очевидців тих часів непевні і суперечливі. Хтось смутно пригадує гуртки астрономії для дітей і холодні зими, коли працювати там було неможливо. Дехто стверджує, що телескоп для цієї обсерваторії так і не встановили. 

Як і чому луцька астрономія постає з руїни, якою буде обсерваторія на даху Палацу, а також чи справді телескопи цієї обсерваторії бачили зірки – дізнавалися журналісти ІА "Конкурент"

Купол обсерваторії

ОБСЕРВАТОРІЯ НА МІЛЬЙОН

Приміщення Палацу учнівської молоді, що на Шопена у Луцьку, збудували у 1973 році. Його розділили між двома установами: Палацом учнівської молоді (тоді Палац піонерів) і Станцією юних техніків. Пізніше Станцію перейменували у Центр науково-технічної освіти, а ще пізніше – у Центр науково-технічної творчості. Сьогодні тут продовжують діяти дві установи. 

Разом з приміщенням звели і обсерваторію, що належить Луцькому міському центру науково-технічної творчості. Центр займає третій поверх будівлі. Звідси можна піднятися на дах і до купола, а звідти – у обширні глибини Всесвіту на сотні тисяч і мільйони кілометрів вгору.

Шлях догори займає кілька хвилин. Сходи заставлені будівельними матеріалами – роботи із відродження обсерваторії тривають. Там вже завершили робити декоративну штукатурку, незабаром кластимуть плитку на підлогу. Ремонтники продовжують латати купол. Кажуть, колись цей купол був рухомим. Металеві шторки автоматично відкривалися, і телескоп спрямовували у потрібну ділянку неба. Так буде і зараз. 

Директор Центру науково-технічної творчості Ігор Данильчук розповідає, що про відновлення обсерваторії мріяв цілих 18 років.  

"Сьогодні тут залишився тільки корпус від того телескопа, який колись працював. Коли мене призначили директором Центру у 2002 році, обсерваторія вже не працювала. Вона не працювала вже тоді, коли я у 1995 році закінчував університет. Я поставив собі ціль її відновити". 

Ігор Данильчук

Зрештою, позаминулого року місто виділило гроші на проектно-кошторисну документацію, а минулого року – на те, щоб власне зробити обсерваторію great again. 

Проект коштував 40 тисяч гривень. Роботи обійдуться місту у 800 тисяч. Окрім того, благодійники придбають два телескопи і обладнання. Луцька учнівська обсерваторія в результаті матиме один потужний телескоп вартістю близько 80 тисяч гривень, і один телескоп для спостереження - він коштуватиме 17-18 тисяч. Ще має бути комп'ютерне обладнання, проектор і досить потужний фотоапарат, щоб робити астрофотографії. Загалом ідеться про 218 тисяч гривень. Тому у підсумку, обсерваторія вартуватиме трохи більше, ніж мільйон гривень. 

ТЕЛЕСКОПИ, ПРОЕКТОР І ПЛАНЕТАРІЙ

Поки до завершення робіт залишається трохи часу, Ігор Данильчук розказує, як виглядатиме обсерваторія на початку вересня. За словами директора, безпосередньо у куполі по периметру стоятимуть 10 м'яких стільців, в центрі буде один телескоп, поруч - другий. З іншого боку від телескопа буде комп'ютерний стіл із проєктором. 

Техніку обіцяють встановити сучасну, і для того, аби побачити зірки, не обов'язково навіть дивитися в окуляр телескопа. Все буде видно на моніторі комп'ютера. 

Окрім того, купол планують зсередини обшити білим металопрофілем. На нього можна буде спроєктувати зоряне небо. Таким чином обсерваторія зможе бути одночасно і планетарієм. 

Знизу під куполом є невелика кімнатка. Тут стоятиме робочий стіл вчителя і овальний стіл, розрахований на 10 дітей. Тобто, учні спершу працюватимуть теоретично, а потім безпосередньо проводитимуть дослідження за телескопом. 

"На цю мить у нашому Центрі функціонує гурток астрономії. Він працює на базі гімназії №18. Його веде вчитель фізики, інформатики та астрономії Роман Поліщук. У перших числах вересня ми плануємо запустити роботу в обсерваторії. Відповідно, діти приходитимуть проводити дослідження сюди.

Я планую ще зв'язатися із викладачами СНУ для того, щоб викладачі працювали тут і з нашими дітьми, і зі студентами. Крім того, будемо шукати людину на посаду завідувача астрономічної обсерваторії, щоб надати можливість відвідувати обсерваторію пересічним лучанам, сім'ям з дітьми. Щоб вони також могли поспостерігати за зоряним небом. Будемо просити ввести таку посаду у штатний розпис", – ділиться планами директор. 

ЧИ СПРАВДІ У ЛУЦЬКУ КОЛИСЬ ДИВИЛИСЯ НА ЗІРКИ?

Поговоривши з директором, ми вирішили дізнатися, якою ж була обсерваторія на ПУМі у 70-х. Коли новенькі коридори будівлі пахли свіжою фарбою, а конструкція купола ще не скрипіла при обертанні. І хоча минуле здається не таким вже далеким, знайти очевидців роботи обсерваторії виявилося не так вже й просто. А ті, що погодилися з нами говорити, називали суперечливі факти. 

Так, колишній директор Станції юних техніків Дмитро Гнатюк розповідає, що з моменту заснування у 1973 році обсерваторія працювала, і навіть приймала учнів. Щоправда, там не було опалення, а вчитель астрономії, який паралельно працював в університеті,  дуже швидко звільнився. Тому до середини 80-х двері обсерваторії вже були зачиненими.

"Вона (обсерваторія – авт..) була забезпечена двигуном і телескопом. Великим недоліком було, що там не опалюється не тільки сам верх, але і невеличка кімната під куполом. А довгі холодні вечори взимку створювали проблеми.

Вона працювала. Були гуртки, був викладач і вона працювала. Приходили з університету навіть – викладачі читали там курс астрономії. 

30 років минуло. Я не можу згадати всього. Викладач пішов на іншу роботу, бо в нас платили небагато. Ще одна причина – ми готували дітей на різні олімпіади і змагання. А з астрономії олімпіади тоді не було, отже і великої підтримки обсерваторії ми не мали. Зараз, кажуть, олімпіада з'явилася", – розповідає викладач. 

Звідси дивилися на місто

Його колега Сергій Денисов – колишній керівник судномодельного гуртка – стверджує, що запрацювали заклади не у 73-му, а в 78-му році. І що відвідувачі луцької обсерваторії так ніколи і не бачили зірки. Бачили хіба що будинки навколо, адже колись це була найвища точка у районі. Вчителі, розповідає Денисов, виходили туди "на перекури". Тільки от шторки доводилося відривати руками, бо мотори не підключили. І навіть телескоп, припускає чоловік, не стали розпаковувати...

А чи був тут колись телескоп?..

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 

 

Надрукувати
мітки:
коментарів