15 угод за день на три мільйони: як Луцький спецкомбінат обійшов тендери (фото)

фото ілюстративне

Дві тисячі хрестів, пів тисячі трун та штучний поділ закупівель. «Луцький спеціалізований комбінат комунально-побутового обслуговування» за день уклав 15 угод на постачання товарів майже на три мільйони гривень, уникнувши необхідності у майбутньому проводити з цього приводу відкриті тендери.

Марія Смик для Центру журналістських розслідувань «Сила правди» з’ясувала, чому міське комунальне підприємство вирішило закупитися товарами на рік вперед.

19 квітня в Україні набули чинності зміни в законі «Про публічні закупівлі». До цього установи, які розпоряджаються бюджетними коштами, могли не проводити конкурентні торги, якщо купували товари дешевше, ніж за 200 тисяч гривень. Для робіт і послуг поріг був у 1,5 мільйона гривень. 

Розпорядники коштів могли самостійно обрати постачальника чи підрядника та купити у нього необхідні речі, послуги, не проводячи аукціону. При цьому, на «Prozorro» завантажували лише звіт про укладену угоду. З 19 квітня пороги знизили, тож відкриті конкурентні торги і аукціон тепер проводять від 50 тисяч гривень. 

І от в останній день перед зниженням порогів комунальне підприємство «Луцький спеціалізований комбінат комунально-побутового обслуговування» уклав півтора десятка прямих угод із постачальниками на купівлю різноманітних товарів і послуг. Деяких із них підприємству має вистачити на рік, а то й більше.

Від ігнорування «Prozorro» до закупівельного буму

Луцький спецкомбінат – комунальне підприємство, яке доглядає та утримує кладовища Луцька та прилеглих до нього сіл і містечок. Всього у його розпорядженні п’ять меморіальних комплексів та вісім кладовищ. Три з них вже закриті, там відбуваються лише так звані підхоронення. У штаті підприємства – 50 працівників. 

Окрім цього, підприємство продає ритуальні товари на кшталт штучних квітів та вінків у салонах-магазинах на Рівненській, 52 у Луцьку та біля кладовища в Гаразджі. Серед продукції – і придбаний у постачальників товар, і виготовлений самим комбінатом. За минулий рік дохід спецкомбінату склав майже 6,5 мільйона гривень, а прибуток – лише 5,9 тисячі.

«Ми деякі труни виготовляємо самостійно. Наприклад, ті, які оббиваються тканиною. А вже труни під лак, які потребують більших ресурсів, ми купуємо. Нам невигідно робити їх самим, бо довелось би наймати ще одного столяра і не факт, що це окупилось би», — розповідає директор підприємства Василь Цетнар.

За шість місяців 2020-го року спецкомбінат вже провів 49 закупівель. З них 15 за один день – напередодні введення нових правил. При цьому за весь минулий рік підприємство провело лише одну закупівлю – тендер на мільйон гривень на придбання палива. 

Директор підприємства пояснює таку раптову активність на майданчику публічних закупівель тим, що вона стала вимушеною і говорить, що розчарований зниженням порогів.

«Ми купували і раніше. Але раніше можна було закупляти (без проведення відкритих торгів, – прим. авт.) до 200 тисяч. А зараз до 50 тисяч. І треба все показувати. Через це ми поукладали з підприємцями договори перед тими змінами щодо зменшення порогу закупівель. Ми все надіялися, що буде збільшення, але навпаки зменшили поріг», — розповідає Василь Цетнар.

Секрети «шопінгу» від спецкомбінату

У 2020-му комбінат почав активно проводити публічні закупівлі. За січень-березень замовили лише дві послуги і один товар, а от 18 квітня уклали аж 15 різних угод на 2 мільйони 729 тисяч гривень з десятьма підприємцями та трьома фірмами.

Більш ніж за пів мільйона гривень комунальне підприємство замовило 425 трун. Купували і стандартні по 750 гривень за штуку у житомирської фірми «Грінтоп», і з ажурною аплікацією по 1 704 гривні у підприємиці із Львівщини Катерини Адам, і меблеві по 3 800 у Віктора Андрощука з Рівненської області.

Труни, які придбав «Луцький спеціалізований комбінат комунально-побутового обслуговування»

Труни, які придбав «Луцький спеціалізований комбінат комунально-побутового обслуговування»

Труни виробництва «Луцького спеціалізованого комбінату комунально-побутового обслуговування»

Труни виробництва «Луцького спеціалізованого комбінату комунально-побутового обслуговування»

У всіх трьох закупівлях постачальники різні, а от коди товарів (CPV-коди) однакові. Їх вказує постачальник для чіткого маркування потрібного йому товару. Це означає, що спецкомбінат міг провести один тендер на закупівлю всіх трун одразу. Оскільки його очікувана вартість у такому випадку була б близько 600 тисяч гривень, потрібно було б проводити конкурентні відкриті торги, на які могли б прийти різні постачальники й дати змогу замовнику обрати найдешевший варіант. Тим не менш спецкомбінат обрав інший шлях.

Звертає увагу на цей факт і юристка громадської ініціативи «За чесний тендер» Мирослава Примак, називаючи такі дії спробою уникнути проведення процедури відкритих торгів.

«Спецкомбінат уклав три різні договори загальною сумою 581 тис. грн. щодо закупівель трун (код ДК 021:2015 39296100-4 — Труни). Очевидно, що це все один предмет закупівлі і Закон вимагав проводити відкриті торги. Та замовник поділив цю суму на три договори, вартістю до 200 тисяч кожен і розмістив про це звіт. У вказаному вбачаються ознаки поділу предметів закупівель з метою уникнення проведення відкритих торгів, що було заборонено як редакцією Закону №922 до 19 квітня, так і після», — говорить експертка і зазначає, що це стосується більшості закупівель спецкомбінату, проведених 18 квітня. 

Через дві різні закупівлі комунальне підприємство замовляло і хрести. Щоправда, CPV-коди тут відрізняються. Металеві хрести класифікували як «вироби релігійного призначення», а от дерев’яні — як більш приземлені «столярні вироби». Перших замовили півтори тисячі штук на 180 тисяч — тобто по 120 гривень за один. Дерев’яних – 350 по 400 гривень за штуку, загалом на 140 тисяч гривень. 

Дерев’яні хрести на складі спецкомбінату

У 2019-му році спецкомбінат провів 1 392 поховання. Показник 2018-го року схожий – 1 316. Враховуючи ці цифри, замовлених хрестів підприємству вистачить, як мінімум, на рік вперед. І хрести, і труни підприємство купує для реалізації у своїх магазинах і забезпечення належного асортименту товарів різної цінової категорії. Хрести і труни для поховань так званих безрідних людей (які не мають родичів), які відбуваються за кошти міського бюджету, спецкомбінат виготовляє самостійно. Щороку на міських кладовищах ховають до півтора десятка безрідних. 

Не бракуватиме, схоже, і похоронно-ритуальних комплектів, які складаються з двох рушників, накидки на подушку та серветки під хліб. Їх підприємство замовило на 199 тисяч гривень — 1 300 штук у підприємиці з Рівного Ольги Башкатової.

Запастися вирішили і штучними квітами. Їх теж купили за дві «ходки» на суми близькі до порогів і знову за різними кодами. У Ольги Голядинець з Луцька замовили штучних квітів на 180 тисяч гривень. Одна така квітка обійшлась у трохи більше, ніж три гривні, загалом замовили 50 тисяч штук. CPV-код тут не дивує і звучить як «штучні квіти». А от букети в той же день замовник вирішив придбати за кодом «штучні вироби». 4 тисячі букетів оцінили у 190 тисяч гривень — по 47,5 гривні за один. Постачальник — лучанин Сергій Дем’яненко. 

Штучні вінки та букети на складі спецкомбінату. Квіти і каркаси купують, а композиції виробляють самостійно

Як розповідає Василь Цетнар, підприємство купує квіти і каркаси, з яких згодом самостійно складає вінки. Чи допомагає це економити, директор комбінату не коментує, проте каже, що таким чином забезпечує роботу для своїх працівників.

У ще одного луцького підприємця, Олександра Кардаша, спецкомбінат замовив 100 одиниць бензомоторної садової техніки. Що саме це було, ні в описі закупівлі, ні в угоді не уточнили. Договір уклали на 190 тисяч. 

Три угоди загальною сумою на 425 тисяч гривень спецкомбінат уклав з фірмою «ТОП Шина». Замовили 46 автомобільних шин по 4021 гривні, що у сумі склало 185 тисяч. Також замовили 600 запчастин за 150 тисяч та 10 послуг з технічного обслуговування автомобілів по 14 тисяч. 

Також автомобільне приладдя придбали у компанії «Лідер-Союз». Що саме купували, не уточнили в документації і тут, відомо лише, що замовили 800 одиниць товару і договір уклали на 196 тисяч гривень. 

Пороги, які не переступити

Всі вищезгадані закупівлі спецкомбінат провів напередодні пониження цінових порогів. Вже з 19 квітня всі ці товари замовник мав би купувати за процедурою відкритих торгів. Проте, окрім можливості зекономити це передбачало б і більший контроль закупівель. 

За навмисний поділ предмету закупівлі українське законодавство перебчає адміністративну відповідальність. Штрафи за такі дії за старою редакцією закону коливалися від 11,9 до 25,5 тисяч гривень. Оновлений закон передбачає уже штрафи розміром від 25,5 до 51 тисячі гривень. Як каже Мирослава Примак, аудитори ще можуть накладати штрафи за старою редакцією закону, якщо порушення здійснили до впровадження змін.

Відтепер допороговими є закупівлі сумою до 50 тисяч гривень. З квітня до липня цього року спецкомбінат досі так і не провів жодної конкурентної закупівлі на суму більше 50 тисяч гривень. Впродовж трьох місяців комунальне підприємство провело 27 закупівель, але абсолютно всі – прямі угоди на допорогові суми. Найдорожча з них — господарські товари за 12,6 тисячі гривень. 

Установа продовжила купувати маски, рукавички, чоботи та багато іншого. Проте угоди укладала і на постачання товарів аналогічних тим, що купувала напередодні змін у законодавстві. Навіть постачальники у більшості з них збігаються. Це стосується механічних запасних частин та запчастин для сільськогосподарської техніки, придбаних за кілька разів, які постачатиме вже знайома «Лідер-Союз», послуг з ремонту і технічного обслуговування транспортних засобів, також розбитих на дві закупівлі та шин від «ТОП Шина». 

Василь Цетнар не приховує, що відкритих торгів уникали свідомо, проте такий крок вважає вимушеним:

«Дивіться, сьогодні на ринку ритуальних послуг взяти одного постачальника ми не можемо. Бо є різні виробники. Сьогодні нам потрібні різні пропозиції. Бо якщо поставити одні дорогі труни, то є різний споживач. Через це ми закупляємо і дешевші, і дорожчі труни… Якщо взяти і провести тендер у сфері ритуальних товарів, то я навіть не знаю як буде. Так як була така можливість заключити договори, ми їх розділили. І ми заключили договори. Наприклад, труни по коду всі однакові, але насправді структура різна і раніше це ніхто не враховував».

«Сила правди» спільно із Громадською ініціативою «За чесний тендер» звернеться до Державної аудиторської служби України із проханням перевірити описані дії Луцького спецкомбінату.

Матеріал виготовлено Центром журналістських розслідувань «Сила правди» в рамках проекту підтриманого National Endowment for Democracy.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 

• Як у Луцьку ховатимуть померлих через коронавірус (перелік заходів)
• У плюс чи мінус: що заробили комунальні підприємства Луцька у 2019 році 
• Які комунальні підприємства найбільше "доять" луцький бюджет?
• Кремація: чи готовий Луцьк спалювати померлих