Поділитись:

Права жінок в ісламі: Чи такий страшний чорт, яким його малюють?

Четвер, 18 червня 2020, 19:40

Обрізана жінка-рабиня, яка змушена носити паранджу. Мати десятьох дітей, позбавлена будь-яких прав, яка постійно зазнає утисків. Суворий чоловік-багатожонець, який змушує дружину цілодобово сидіти в чотирьох стінах і дотримуватися варварських традицій – ось, як пересічні українці найчастіше уявляють собі мусульманське життя. Чим обґрунтовані такі міркування? І як виглядає ситуація насправді? Чи такий страшний чорт, яким його малюють?

В своїй публікації хочу віднестися до нещодавно прочитаної мною статті луцької телеведучої Галини Падалко щодо становища жінки в мусульманському суспільстві. Рекомендую заглянути для чистоти поглядів та повноти картини. Публікація телеведучої не є новою, однак тема, на мою думку, все ж актуальна. Я рідко пишу та публікую тексти українську мовою, однак є декілька речей, на які мені важко закривати очі та проходити повз – це стереотипне мислення та обмеженість поглядів, що найкраще описується англійським терміном «closed midset». Яскравими прикладом чого і є стаття, згадана мною вище.

Для підтвердження своїх слів вважаю за необхідне написати кілька рядків про себе. Я займаюсь науковою роботою в галузі кроскультурної психології, а передусім областю моїх інтересів є країни Близького Сходу та арабістика. Я багато подорожую арабським світом, маю багато друзів з арабських країн, вивчаю арабську мову, проводжу наукові дослідження на Близькому Сході, цікавлюсь мусульманською культурою та традиціями. Я неодноразово відвідувала згаданий Єгипет, жила і працювала в Марокко, подорожувала Йорданією й Арабськими Еміратами. Моя думка та стаття базується на власному досвіді, рефлексіях, а також на наукових знаннях і дослідженнях в галузях психології, антропології і соціології, на реальних статистичних даних.

Публікація пані Падалко є чудовою ілюстрацією того, наскільки небезпечно створювати ярлики, використовувати стереотипи та підходити до висновків без знання, досвіду та не розглядаючи реальних фактів. Стереотипи впливають на наш спосіб мислення. Часто їх існування призводить до спотворення реальності. Через стереотипне мислення ми часто помічаємо лише те, що збігається з нашим стереотипом, відкидаючи факти та інформацію, які йому суперечать. Людина, глибоко занурена у свою культуру, сильно піддається цьому способу мислення. Я переконана, що для того, щоб зрозуміти іншу культуру, потрібно зазирнути трохи далі, подивитися на неї з середини, а не з вікна готельного номера Шарм-ель-Шейху. Тож дозвольте мені показати дещо іншу перспективу описаного.

Варто зазначити, що в багатьох середовищах образ жінки в ісламі, як і образ ісламу в цілому, подається лише в негативному світлі. Крім того, всі приклади жорстокості або радикально консервативної поведінки надзвичайно помітні в ЗМІ, що лише посилює негативні стереотипи та упередження щодо мусульман. Ми регулярно бачимо в ЗМІ новини та страшні історії про гендерну нерівність, обрізання, сексуальне домагання, побутове насилля, безправство, що своєю чергою формують у нас сприйняття життя мусульманської жінки сповненим утисків та обмежень в усіх сферах її життя. Жорстокі історії зі світу ісламу означають, що ми створюємо і зміцнюємо своєрідний міф про мусульман, а історії, які є лише літературною вигадкою, служать доказом цих тез. Однак не слід забувати, що в Європі також трапляються випадки агресії щодо жінок: хоча б сімейне чи сексуальне насильство. Тому не можна переходити до висновків на підставі сумнівних даних чи окремих історій, оскільки це призводить до помилкового зображення, не підкріпленого фактами або ж основаного на даних, вирваних із контексту.

Однак стверджувати, що жінкам в ісламському світі не завдано шкоди, було б помилковим. До Європи доходять найяскравіші історії, однак повсякденне життя жінок-мусульманок – не найлегше. Пані Падалко у своїй статті описує Female genital mutilation (FGM), ритуальне вирізання або видалення деяких або всіх зовнішніх статевих органів жінки. Я не буду вдавати, що це явище не існує або занижувати його масштаби. FGM – це те, що ми повинні зупинити і проти чого треба боротися. Але є те, що варто зрозуміти, FGM не має жодних релігійних основ. Це трапляється в християнських, мусульманських та єврейських громадах, але в жодній зі святих книг немає нічого, чого цьому вчить. FGM не обмежується мусульманським суспільством, люди, які дотримуються християнства, також практикують обрізання. Не зрозумійте мене неправильно, я аж ніяк не підтримую ідею обрізання і своєрідного знущання з жінок в цих країнах, ба навпаки, засуджую. Це звичай, традиція, жахлива традиція – дуже жорстоке явище, з яким бореться весь світ. Але я твердо вірю, показуючи це у світлі «клятого релігійного радикалізму», ми тим самим укріплюємо свої стереотипи і розвиваємо «ісламофобію» в нашому суспільстві. В багатьох мусульманських країнах FGM заборонений на державному рівні, а його проведення як у медзакладах, так і за їх межами, загрожує позбавленням волі й штрафами. Зокрема, в згаданому Єгипті існує чимала кількість організацій, що активно борються з цим явищем. Процес подолання FGM є складний і вимагає величезних зусиль уряду, медичних працівників, світових організацій, релігійних лідерів. Але те, що може зробити кожен з нас вже і зараз це мати свідомість про істоту цього явища, не вірити яскравими фейковим історіям і не підписувати їх, до наших і без того закоренілих стереотипів.

Не менш бурхливою темою є багатоженство. Отож увага, реальні дані й факти: в мусульманському світі менш як 10 відсотків чоловіків мають більше ніж одну дружину. Причому перша дружина сама вирішує, дозволяти своєму чоловікові чи ні брати другу. Це явище не настільки поширене в ісламському світі, як багато хто собі уявляє.

I справді, ісламська традиція не покладає на жінок зобов'язання працювати, визнаючи, що вона несе тільки відповідальність за ведення будинку та виховання дітей. Хоча в наш час цьому не приділяють такої великої уваги,

арабські жінки все частіше починають працювати, ведуть бізнес і допомагають забезпечити свою сім'ю фінансово. В сучасних реаліях, важко реалізувати ідеал мусульманського шлюбу, в якому вдома працює лише чоловік. Лише невеликий відсоток мусульман може дозволити собі таку екстравагантність.

Чергова емоційно забарвлена тематика порушена в статті пані Падалко – заборона дошлюбних статевих відносин і наслідки цього. Одне просте питання – чи в християнстві дозволенні дошлюбні статеві відносини? Залишу це питання відкритим. Щодо вигаданої статистики на тему найбільшого світового трафіку на порно сайтах в мусульманських країнах. Смішно. Згідно з блогом Pornohub Insights у 2019 році США, як і протягом багатьох років, є країною з найбільшим щоденним трафіком у Pornohub, верхні позиції списку займають Японія, Велика Британія, Канада, Франція і Німеччина. Як видно, жодного натяку на мусульманські країни серед лідерів рейтингу. Йдемо далі. «Процвітання анального сексу з усіма його наслідками» є не менш необґрунтованим вигуком в маси. Анальний секс є сурово заборонений Кораном і абсолютно не є поширеним явищем в мусульманських країнах.

Що ж, правда знаходиться десь по середині. У наш час культурні відмінності діаметральні і часто є складними до зрозуміння. Становище представниць прекрасної статі в сучасному мусульманському суспільстві досить суперечливе, але Іслам змінюється і зміниться, а з ним і становище жінки. Звичайно, ми не спостерігатимемо вирівнювання становища мусульман та європейських жінок у таких питаннях, як правові, але сигнали для пом'якшення підходу надходять з різних країн, де іслам є важливим. Популяризація емансипації жінок охоплює багато куточків світу, хоча процес отримання більшої свободи буде не таким швидким, як у Європі. Статус жінок в ісламі постійно змінюється, що призводить до послаблення політики, наприклад, короля Саудівської Аравії, який дозволив жінкам керувати автомобілем. Це рішення може видаватися для нас смішним та незначним, однак цей жест демонструє тенденцію до змін у країні, де іслам приймав найрадикальнішу форму – ваххабізм.

Релігія є невід'ємною частиною культури кожного народу. Не має значення, чи це іслам, християнство чи юдаїзм – це завжди матиме вплив на наш спосіб життя та мислення. І в арабському світі, і в українському середовищі є свої позитивні та негативні явища. Від традицій позбутися важко. Хтозна, які первісні, язичницькі вірування наших предків слов'ян чи варварські обряди збереглися і нині можуть побутувати у високих Карпатах чи маленьких селах нашої країни. Проблема полягає в тому, що ми далекі від істинного розуміння та шанування культурних відмінностей. Легко засудити, важче зрозуміти. Я щиро вірю, що український читач, готовий на «open mindset», на широкий погляд на інші культури та традиції, на повагу до культурних відмінності та підтримку в їхньому прагненні до змін. Вірмо фактам, а не гучним емоційно забарвленим історіям.

Рубрика СІМ_СОРОК є формою блогу, в якій журналісти виступають як вільні дописувачі та висловлюють своє бачення тих чи інших ситуацій. Редакція може не поділяти думку автора. Якщо в публікації вказана інформація, з якою Ви не погоджуєтесь, зв'яжіться з редакцією.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Надрукувати
мітки:
коментарів
25 серпня 2020
12 серпня 2020
11 липня 2020
09 березня 2020
16 лютого 2020
08 грудня 2019
09 листопада 2019
04 червня 2019
12 квітня 2019
09 квітня 2019
20:00
04 квітня 2019
21 березня 2019
13 березня 2019
09 березня 2019