Поділитись:

Професорка із Лесиного вишу назвала мінуси та плюси «коронавірусної» економічної кризи

Середа, 01 квітня 2020, 16:00
Професорка із Лесиного вишу назвала мінуси та плюси «коронавірусної» економічної кризи

Пандемія коронавірусної інфекції COVID-19 внесла чимало коректив у роботу багатьох галузей життєдіяльності. Світові економісти вже говорять про негативний вплив коронавірусу на економіку та можливий економічний спад, який, за прогнозами, буде навіть більшим, ніж у 2008-2009 роках.

Декан факультету економіки та управління Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, доктор економічних наук, професор Любов Ліпич погоджується, що коронавірусні карантинні заходи негативно вплинуть на економіку, як і кожна надзвичайна ситуація, – йдеться на офіційному сайті закладу вищої освіти.

Професорка із Лесиного вишу назвала мінуси та плюси «коронавірусної» економічної кризи

«Глибина кризи залежатиме від того, коли саме ми почнемо виходити з цієї "ями". Спинили виробництво, зупинився продаж, в результаті припинилося наповнення бюджету», – каже Любов Ліпич.

З її слів, кожна країна переживе економічний спад по-різному:

«Якщо ми порівнюємо бюджет України та Сполучених Штатів Америки, то в нас постійний дефіцит, а в них – профіцит. Для США допомога, яку обіцяють підприємствам і кожному жителю, не стане проблемою. Для України будь-яка допомога населенню стане додатковим навантаженням на бюджет. Тобто ситуація складна… Але до цього потрібно бути готовим».

Як і в будь-якій складній ситуації, найвразливішими є малозабезпечені люди, які не мають значних фінансових нагромаджень. Економічна криза не омине й студентів, які, як правило, на утриманні в батьків, тому їх добробут залежить від фінансової спроможності батьків.

Проте, на переконання доктора економічних наук, ситуація з коронавірусом пов’язана не лише з негативними наслідками, можливими є і позитивні зрушення.

«Пандемія коронавірусу матиме не лише мінуси, а й свої плюси. Раніше товстосуми заробляли в Україні, але лікувалися, жили за кордоном. Їх не цікавила наша освіта, медицина тощо. Тому ми мали своєрідні провали і в одній, і в другій галузі. Аналогічний провал і в культурі. А сьогодні ці люди, хочуть вони цього чи ні, повинні жити в Україні. Їм потрібно піти в нашу лікарню, перебувати в наших палатах, користуватися нашими ліками. Я вважаю, що це спонукатиме їх звернути увагу на те, що варто мати хороші лікарні й у себе, у власній державі», – каже Любов Ліпич.

Очільниця факультету економіки та управління зазначає, що пережити нестабільну ситуацію можуть і підприємці. Під час карантину в деяких сферах при грамотному управлінні можна не лише не втратити прибутку, а й спробувати його збільшити.

«Зараз багато підприємств закрилися, але ми знаємо, що зростає кількість інтернет-послуг, і для цієї сфери набирають людей. На етапі будь-якої кризи виграють ті, хто впроваджують інновації. Це економічний закон, який має об’єктивну силу, і його ніхто не відміняв», – розповідає Любов Ліпич.

Галузі ж, які не здатні заробляти, а потребують державного фінансування, теж втратять. Зважаючи на освітянський досвід і досвід роботи в комісії з питань освіти, науки, інформаційного простору, культури та мови, національного і духовного розвитку, сім’ї, молоді, спорту та туризму Волинської обласної ради, яку вона очолює, Любов Григорівна каже, що часто кошти на освіту, культуру виділяють за залишковим принципом.

«Я навіть жартую, що я очолюю комісію, де немає грошей (сміється). Тут гроші виділяють за залишковим принципом. Так було завжди», – розповідає професорка та додає, що після карантину ситуація із фінансуванням навряд чи зміниться.

Зважаючи на те, що ситуація з пандемією не покращується, для стабілізації та відновлення повноцінної діяльності всіх галузей потрібен час. Тому насамперед варто дотримуватися рекомендацій Міністерства охорони здоров’я, щоб не спричинити спалаху інфекції та не пришвидшити її поширення.

Робити зараз будь-які прогнози надзвичайно складно, але Любов Ліпич вважає, що позитивних економічних показників варто чекати не раніше, ніж на початку 2021 року. Доктор економічних наук пояснює, що це залежить від того, коли медики впораються з хворобою.

«Вакцини розробляють, але їх перевірка займе близько пів року. Бачимо, що країни оголосили про набір добровольців для перевірки цих вакцин. Пів року на апробацію, потім потрібний час на виготовлення, розповсюдження. До початку наступного року планується спад, а вже далі економіка почне працювати і виходити з цього стану. Я думаю, що з початку 2021 року», – підсумовує Любов Ліпич.

ЧИТАТИ ТАКОЖ: 

Надрукувати
мітки:
коментарів