Херсонські кавуни матимуть власний логотип

Для географічного зазначення "Херсонський кавун" створили власний логотип, в якому поєдналися воду й сонце.

Про це пише Укрінформ. 

"Коли був оголошений конкурс на концепцію та логотип географічної назви "Херсонський кавун", ідея народилася з перших хвилин. Я родом зі спекотного херсонського степу, працюю з місцевими підприємцями та фермерами з 2012 року, обожнюю сонце і сонячну ягоду, повну солодкої води. Звідси і концепція про поєднання в знаку води і сонця Херсонщини", – розповіла засновниця дизайн-студії Victory House, яка розробила знак, Вікторія Кулакова.

Зазначається, що логотип "Херсонського кавуна" містить кілька значень-символів. Спіраль – стилізований хвостик кавуна, водночас – як солярний знак, який вказує на географічне розташування, – Південь. Також спіраль – головний елемент територіального логотипу Херсонського регіону – "Скіфське сонце", символ якого взято з орнаментів народів, що населяли Південь України.

Хвилясті смуги – це і відтворення малюнка шкірки кавуна, і природних вод, на які багата Херсонщина (річка Дніпро, дніпровські плавні, узбережжя Чорного та Азовського морів).

М'які плавні форми – це традиційний підхід у південних орнаментах ремісників (вишивка, різьблення), тоді як в інших регіонах країни більше використовуються геометричні орнаменти.

Нагадаємо: 20 вересня 2019 року Верховна Рада ухвалила закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правової охорони географічних зазначень".

Географічне зазначення є знаком, який наноситься на упаковку продукту і засвідчує його високу якість, багаторічну традицію виробництва та особливий ​​зв'язок з територією, де його виробляють.

Із 1 січня 2020 року набрав чинності Закон України "Про правову охорону географічних зазначень". Він є новою редакцією колишнього закону "Про охорону прав на зазначення походження товарів", гармонізованою з законодавством Європейського Союзу.

Існує багато продуктів, назви яких не дозволяється використовувати незареєстрованим виробникам. Так, згідно з Угодою про асоціацію з ЄС, Україна до 2026 року має відмовитися від використання захищеного географічного зазначення "коньяк", тому зараз для цього українського продукту шукають іншу назву. Також українським виробникам сиру фета з 2023 року доведеться відмовитися від цієї назви.

У 2019 році для реєстрації географічного зазначення були визначені перші 10 українських продуктів. Це сир – захищена назва походження "Гуцульська овеча бриндзя"; кавун – захищена назва походження "Херсонський кавун"; черешня – захищена назва походження "Мелітопольська черешня"; мед – захищене географічне зазначення "Карпатський мед"; вино – захищена назва походження "Шабський"; вино – захищена назва походження "Ялпуг"; вино – захищене географічне зазначення "Закарпаття"; вино – захищене географічне зазначення "Білгород-Дністровський".

Процедуру реєстрації здійснює проект Європейського Союзу "Географічні зазначення в Україні", який фінансується ЄС та реалізується впродовж 2017-2020 років.

У грудні 2019 року Міністерство розвитку економки, торгівлі та сільського господарства України видало свідоцтво про реєстрацію права на використання зареєстрованого зазначення походження товару – сир "Гуцульська овеча бриндзя".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 

• Кавун за 110 гривень і сотні банок Рево: студент СНУ пограбував павільйон
• Чому від кавуна буває зле і як його правильно їсти: поради Супрун
• Розповіли, чи можна у липні купувати кавуни