Поділитись:

"ВООЗ не визнає емоційне вигорання хворобою", – Уляна Супрун

Середа, 05 червня 2019, 02:57
«ВООЗ не визнає емоційне вигорання хворобою», – Уляна Супрун

Емоційне вигорання – не хвороба. Як зазначила у Facebook в.о міністра охорони здоров'я Уляна Супрун, емоційне вигорання безпосередньо стосується роботи, і у ВООЗ вважають, що цей термін не варто застосовувати щодо інших сфер життя.

За інформацією очільниці, на асамблеї World Health Organization (WHO) оновили Міжнародну класифікацію хвороб. У ній вигорання входить до категорії факторів, які впливають на стан здоров’я або контакт зі службами системи охорони здоров'я. 

Міжнародна класифікація хвороб – це найбільш повний та систематизований перелік відомих та визнаних доказовою медициною хвороб і станів. Ним користуються медики, страхові компанії та застосовують в системі охорони здоров’я для прийняття рішень по всьому світу. Наразі представлено МКХ-11. І насправді синдром вигорання на роботі – не нововведення МКХ-11. Це визначення також було у попередньому виданні – МКХ-10. 

"Втім, вигорання створює суттєві проблеми в житті людини та заважає її нормальній життєдіяльності. Це синдром, що є результатом хронічного стресу на роботі. Водночас, важливо розуміти, що йдеться не лише про велике навантаження на роботі, а також про значний і тривалий стрес. Саме тому емоційне вигорання часто трапляється у тих, хто постійно взаємодіє з іншими людьми – в лікарів, психологів, вчителів та поліцейських. Наприклад, від 25 до 75% медичних працівників по всьому світу стикаються з емоційним вигоранням, залежно від спеціальності лікаря", – розповіла Супрун.

Для людини, яка "вигоріла" характерне: 

▪️ відчуття мотиваційного та фізичного виснаження 
▪️ психологічне дистанціювання від професійних обов’язків 
▪️ цинічне чи негативне ставлення до своїх обов’язків 
▪️ зниження працездатності.

Також у людини може спостерігатися порушення харчової поведінки та сну, невпевність у своєму професіоналізмі чи здібностях. Часто вигорання супроводжується цинізмом стосовно роботи та колег. 

Фактори, пов’язані з роботою, які можуть спричиняти емоційне вигорання:

▪️ Неможливість впливати на процеси, які стосуються вашої роботи
▪️ Відчуття ізольованості в колективі
▪️ Незрозумілі та нечіткі робочі вимоги/очікування
▪️ Незручні робочі умови (колеги відволікають, а керівництво втручається в роботу в дрібних питаннях)
▪️ Відсутність балансу між роботою та особистим життям.

Серед факторів, які впливають на появу емоційного вигорання – постійна робота в позаробочий час, надмірне навантаження, "нездоровий" трудоголізм і прагнення бути залученим у всі процеси, а також монотонність роботи та відсутність помітних її результатів

Емоційне вигорання легко сплутати з депресією, адже людина в обох станах однаково пасивна і позбавлена сил

Емоційне вигорання та депресія дійсно дуже схожі, і часто їх розглядають як пов’язані проблеми. Але дослідження доводять, що різниця є. Вигорання можна визначити за рівнем кортизолу в крові. При вигоранні кортизол не виділяється зранку – тому вже на початку дня здається, що сил немає. Кортизол не виділяється і у відповідь на стресовий чинник, або ж тіло не реагує на нього як наслідок. Коли в людини депресія – кортизол у надлишку, коли вигорання – його бракує. 

При вигоранні може сильно порушуватися вісь регуляції гіпоталамус-гіпофіз-наднирники. Вона визначає зокрема нашу ранкову бадьорість, адекватну реакцію на стрес та здатність його пережити.

Що робити, аби уникнути емоційного вигорання або подолати його:

▪️ Дбати про збереження балансу між роботою та особистим життям 
▪️ Робити перерви на відпочинок під час робочого дня
▪️ Виділяти час на заняття, непов’язані з роботою
▪️ Обговорити з роботодавцями можливу зміну графіку, навантаження або принаймні різноманіття задач
▪️ За потреби звернутися до психолога чи психотерапевта
▪️ Достатньо спати та відпочивати
▪️ Регулярно займатися спортом.

"Сьогодні у США та Європі з емоційним вигоранням стикається кожен третій. Тому варто заздалегідь дбати про своє психічне здоров’я, аби не потрапляти до групи ризику. Вигорання може повторюватися, тож варто навчитися вчасно розпізнавати його наближення, намагатись не допускати та мати план дій на випадок кризи, аж до зміни діяльності", – резюмувала Супрун.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Алкоголь від стресу не допомагає", – Супрун

Надрукувати
мітки:
коментарів