Поділитись:

Настанови, імена і перші слова: відомі волинські мами розповіли про дітей

Неділя, 12 травня 2019, 10:00

Щороку у другу неділю травня діти (і дорослі, і не дуже) спішать привітати мам з їхнім днем. Телефонним дзвінком, квітами з клумби, незрозумілими малюнками, шоколадом, купленим за заощаджені кишенькові гроші, чи дорогезним подарунком – неважливо. Головне ж не кількість чи ціна, а шана, обійми й усмішки. А в День матері вони набувають особливого значення. 

Напередодні цього весняного свята "Конкурент" розпитав у відомих волинських мам про імена їхніх дітей, перші слова і зауваження, які часто доводиться їм робити. 

Алла Надточій, депутатка Луцької міської ради:

"Користуючись нагодою, хочу спочатку привітати всіх мам зі святом. Міцного здоров’я вам, бажаю лише радіти і втішатися своїми дітьми, мирного неба та Божої ласки! Це справді важливий день, кожна мама пам’ятає народження своїх дітей, недоспані ночі, настанови, які вона завжди дає своїм чадам. Усе це хай, як інколи кажуть, важко чи складно, але є приємними клопотами – турбуватися про своїх дітей. Коли народилася моя донечка – це щастя, якому немає меж та будь-якого іншого виміру, це те, що змінило мене. Коли в житті з’являється частинка тебе і ти розумієш, від тебе залежить, якою вона буде в майбутньому, на багато речей вже дивишся зовсім по-іншому. Зокрема й яке дати ім’я, адже це теж частина її майбутнього, яке визначаєте як мама і тато. Тому, коли я дивилася на маленьке дитятко, думала, яке ім’я їй буде підходити найбільше, як би хотілося її звати в майбутньому: ніжно чи навпаки офіційно. Тому між декількома іменами допоміг вибрати мій тато, дідусь моєї донечки, коли повідомив, що в одному з календарів поряд з днем її народження є День ангела Юлії, а я теж розглядала таке ім’я, от і зупинилася на ньому. Коли вона стала підростати, то значення її імені їй ніби тепер допомагає. Поряд зі спокійністю у характері, ім’я її наче закручує, примушує бути активною та швидшою. Тому такий тандем характеру та імені приречений на успіх. Хай росте і надалі такою щасливою, чарівною, милою і завжди успішною донечкою.

 Першим словом донечки, яке ніжно і приємно звучало, було "ма-па": поєднала маму з папою. Тому радість була для обох батьків.

Щодо того, про що найбільше нагадую донці. Мабуть, основне – це завжди залишатися людиною, залишатися собою, думати про усі свої вчинки і до яких наслідків можуть вони призвести. Не забувати про ближнього, якщо йому потрібна допомога, а інколи поряд лише ти. Любити та поважати людей і всього, чого хочеться, в житті досягати, не зупинятися ні перед будь-якими викликами, долати усі перешкоди і впевнено йти по життю. Мабуть, про те, що потрібно вчити уроки, вже говорю по-іншому, кажу, що знання, які сьогодні отримує в школі, потрібні їй, а не мамі чи родичам. Що від цього буде залежати, ким вона стане в майбутньому, що саме це допоможе їй реалізувати свої мрії, стати тим, ким хоче. Адже в неї є приклад – батьки. Я, коли змінююся та завжди вчуся, вдосконалюю себе і сиджу над тим, щоб розібратися в різних сферах, адже цього потребує сьогоднішній мій статус депутата. Тому лише своїм прикладом ми, батьки, повинні показувати дітям, як досягати успіхів, як реалізовувати себе в житті. Щоб наші діти завжди знали, що найближчі люди їх підтримають і допоможуть, тоді вони будуть впевненіші в собі".

Ольга Бузулук, прес-секретар Патрульної поліції Волині: 

"Моїх доньок звуть Аліна й Діана. Ми розглядали різні імена, хотілося, щоб вони були короткими і повними. Але в хрещенні дівчата Ангеліна і Домініка – ці імена мають свої важливі й серйозні значення. З вибором імен, чесно кажучи, допомогла моя мама, а ми погодилися.

Першими словами були "мама", звісно. Вимовляти слова взагалі почали дуже рано, особливо менша Діанка. Певно, далося взнаки, що була старша сестричка.

Найчастіше нагадую їм про миття рук, якщо вдома, про дотримання чистоти. А так, то просто весь час повторюю, аби були акуратними, сильно не бігали і не скакали. Наразі я в усьому їм допомагаю, нехай у них довше потриває дитинство, мені ж неважко. Але я завжди правильно поясню, що вони мають бути схожими на мене і віддячувати за турботу взаємністю". 

Ореста Осійчук, письменниця: 

"Божена – довгоочікуване дитя. Тепер навіть не уявляю, що Боженку можна було назвати по-інакшому. Її ім’я перекладається як "обдарована Богом", "благословенна". І вона справді стала моїм благословенням, зрештою, як і будь-яка дитина для своєї мами. Коли прийшов час обирати ім’я майбутній дитині і ми з чоловіком ще не знали, хлопчик народиться чи дівчинка, питань щодо імені для донечки не виникало, а от через ім’я для хлопчика ледве не посварилися. Зрештою, ми таки визначилися. В цей момент подзвонила свекруха і, почувши, що дочку хочемо назвати Божена, запала недвозначна мовчанка. А коли сказали, що як народиться син, то назвемо Дарій, свекруха зітхнула і лише промовила: "Хоч би народилася дівчинка". Небеса її почули.

Я не ревнива і не переймалася, що перше Боженка навчиться вимовляти: "мама" чи "тато". Але Божена здивувала усіх. Перше слово вимовила, простягнувши пальчик в бік місяця, вигукнувши радісно: "Мунь!" ("moon" – місяць англ.). Чоловік інколи розмовляє з Боженкою англійською, називає різні предмети. І при всезагальному хвилюванні родичів Божена розмовляє українською, але й знає трошки англійських слів і фраз.

Найуживанішою мною фразою щодо "виховного процесу" ще донедавна була: "Боженко, перестань мучити Марфу!" Марфа – це наша старенька кішка і найкраща коліжанка Божени. Вони люблять одне одного тою дивовижною відданою любов’ю, яка притаманна лише дружбі між твариною і людиною. Усіх мам, мамусь, матусь поздоровляю зі святом, а особливо свою найдорожчу маму! Многії щасливі літа!"

Ольга Шмігель, інспекторка Патрульної поліції Волині: 

"Доньку звати Іліана. Ім'я вибирала дуже швидко, тому що до народження думала, що буде хлопчик (на УЗД не було видно стать). Відразу хотіла назвати Уляна, але потім почули від знайомих з Болгарії ім'я Іліана. Дуже сподобалося, так і назвали.

Перше слово було "мама". І взагалі до двох років Іля була небагатослівна. Але після двох це кардинально змінилося.

Найчастіше прошу зачекати, трохи помовчати, щоб сконцентруватися. Нагадую практично про все, особливо зробити уроки та зібрати та скласти речі". 

Катерина Дулапчій, керівниця "12 каналу":

"Взагалі в дочки три імені. Два офіційно записані у свідоцтво про народження, а одне таємне, церковне. Владислава-Соломія Влалиславівна. Перше ім'я зрозуміло звідки пішло: від тата. А друге: колишній чоловік одного дня прокинувся і каже: "Мені наснилося, що дочку звати Соломія, так гарно! Давай і це додамо до першого імені". 

Перше слово... Тут треба подумати, згадати. Пам’ятаю, як мене Ладушка (применшено лагідно від Владислава) назвала "мама". Це, пам’ятаю, відчуття неймовірні. А перше слово, напевно, "на" чи "дай". 

"Розчеши волосся" або "почисти зуби" – нагадую часто. Дочка дуже самостійна, все вона знає і сама все робить, але, видно, ще не доросла до того, щоб пам’ятати про особистий догляд як дівчинки. Їй же ще 7 років". 


Іванна Поліщук, речниця СБУ в Волинській області

"Мого 11-річного сина звати Захар. Це ім’я дісталося йому від мого дідуся, який для мене був взірцем потаємної мудрості, любові і сильного характеру. Його ім’я звучало для мене завжди як якась загадкова пісня. З перших днів вагітності я відчувала, що у мене буде хлопчик і ім’я у нього буде однозначно – Захар).

Щодо першого слова сина, скажу чесно, воно в історії його розвитку та становлення якось не зафіксувалось. Захар до двох років взагалі був не дуже багатослівний. Але у віці 2-4 років він уже знав напам’ять 33 віршики з «Абетки» (вид-ва А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА). І сьогодні це один з найцікавіших співрозмовників у моєму житті) Адже в сина дуже цікаве мислення та класне почуття гумору. Читати його твори з української мови та літератури – суцільне задоволення. Ще Захару дуже подобається вивчати іноземні мови, англійською він володіє вільно. Нещодавно ми були у Вінниці в бабусі, яка у нас зараз захопилась вивченням англійської мови та відвідує відповідні курси. Захар пішов на одне з таких занять разом з моєю мамою та поспілкувався з присутніми. Викладачка настільки була вражена рівнем його володіння англійської, що запропонувала синові оплату за те, щоб він приходив на їхні заняття до однолітків як «мовний волонтер» та допомагав діткам вивчати мову.

Захар – хлопчик мрійливий, має дуже розвинену уяву та фантазію. Тому в побуті нагадувати доводиться про різне і часто) Але з ним я завжди можу про все домовитись та знайти компроміс у вирішенні будь-яких спірних ситуацій, які можуть виникнути між одинадцятирічним хлопчиком та мамою. Я його дуже люблю, він найкращий у світі син!"

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 

Надрукувати
мітки:
коментарів
16 лютого 2024
08:30
13 грудня 2023
01 грудня 2023
18 листопада 2023
15:30
11 жовтня 2023
26 травня 2023
17 травня 2023
14 травня 2023
14:40
26 квітня 2023