"Паперові" заборони
Минув рік з часу заборони в Україні російських соцмереж і сайтів. І ніхто від того не помер, хоч як цю ідею не критикували. Як показують дослідження, українці і далі "сидять" на російських сайтах. Єдине, що побільшала аудиторію Фейсбука: він радо прийняв усіх тих, хто з власної волі поставив хрест на ворожих соцмережах.
Ще було багато спроб запустити власну, українську соцмережу. Тільки жодна не зуміла вистояти конкуренцію FB/VK.
А раніше-раніше починала життя кампанія "Купуй українське". Бойкотували російські товари, пропагували рідне. Магазини змушували маркувати усе те, що приїхало з Російської Федерації. І вітрини майоріли жовто-синіми цінниками, що означало "своє". Тишком-нишком бум пройшов. Товари маркують і далі. Але й продають і продукцію з Росії. Невже не розпродали з того часу? Возять, як возили. Купують, як купували.
Виходить, заборони в нас – "паперові". І є безліч шляхів, якими можна їх обійти. Люди ними не гребують. То який у тому всьому сенс?
Рубрика СІМ_СОРОК є формою блогу, в якій журналісти виступають як вільні дописувачі та висловлюють своє бачення тих чи інших ситуацій.Редакція може не поділяти думку автора. Якщо в публікації вказана інформація, з якою Ви не погоджуєтесь, зв'яжіться з редакцією.