Волиняни видобувають бурштин, працюючи на рівненських "панів", – журналіст

П'ятниця, 18 березня 2016, 15:50

"Бурштинова лихоманка" не зменшує ні розмаху, ні масштабів видобутку сонячного каменю.

Аби не допустити масового незаконного видобутку бурштину у волинських, рівненських і житомирських лісах працюють силовики, котрі здійснюють охорону та стараються не допустити масового незаконного видобутку бурштину. Проте місцеві жителі і приїжджі наразі заробляють у Рівненській області. Про це розповів член виконкому Костюхнівської сільради, житель села Вовчецьк, поблизу якого найбільший "бурштиновий клондайк", Анатолій Максимчук , повідомила журналістка Ірина Мусій на Громадському радіо.

"Якщо влада думає, що волиняни не копають, то вони помиляються. Вся Волинь, яка межує з Рівненською областю, зараз на Рівненщині. Я можу назвати села – Колодії, Цміни, Козлиничі, Підгайці, Ведмежка, Вовчецьк, Костюхнівка, можливо Лісове і вся Чорторийська сторона – всі, хто може і хоче їдуть заробляють на Рівненщину. Проте вони там самі не копають, а їдуть мити. Вони, рівненські, стали панами і наймають волинян на роботу".

Анатолій Максимчук називає суми, які заробляють буршиношукачі в сусідній області: від 500 до 700 грн за день. Чоловік каже, що землю в сільраді, де виявлений бурштин, дуже швидко продадуть чи відадуть в оренду, і у місцевих людей ніхто не питає. А також спостерігається, що в селах час від часу їздять недешеві автівки, водії яких, мовляв, приглядаються, що тут і як відбувається.

Не приховують і в поліції, і в облдержадміністрації, що такі факти відомі. Але для них головне наразі – не допустити "бурштинової" республіки на Волині.

Виконувач обов'язків начальника Головного управління Нацполіції Волині Петро Шпига розповів про факти незаконного видобутку:

"Налічується три найбільші ділянки незаконного видобутку бурштину. Це територія Лісовської, Вовчецької і Чорторийської сільських рад. Урочище Сойне (село Серхів), урочище Германове (неподалік села Кам`януха) і урочище Клесів (неподалік села Галузія). Є поодинокі випадки, зафіксовані в самому Камінь-Каширському і Любешівському районах, де встановлені дві ділянки. Якщо брати Любешів, це ближче до кордону з Рівненською областю", – каже Петро Шпига.

За його словами, сьогодні є 26 кримінальних провадження за цими фактами. З них чотири вже в 2016 році. Наразі близько 200 людей із числа правоохоронців, лісової охорони та громадських формувань забезпечують охорону на територіях "бурштинових клондайків".

"За рахунок цих же людей, які там знаходяться цілодобово, проводяться постійні рейди на місця ймовірного видобутку в інші райони. Виїжджають мобільні групи з працівниками Маневицького райвідділу. В цьому році вже було затримано на гарячому осіб з помпами, які намагалися здійснювати незаконний видобуток бурштину. Помпи вилучені, транспортні засоби теж", – пояснює Петро Шпига.

Також нещодавно правоохоронці виявили факти незаконного видобутку в Северинівці Маневицького району і поблизу села Залізниця Любешівського. Туди копачі зазвичай прориваються вночі.

Тим часом у Волинській облдержадміністрації теж мають план дій щодо можливих масових заїздів на клондайк. Голова облдержадміністрації Володимир Гунчик запевнив, що процес із самого початку координує Рада оборони:

"Це питання розглядає Рада оборони. Воно не відноситься до війни, але є настільки важливим, що ми ставимо його на порядок денний і за участю зацікавлених сторін його розглядаємо. І будемо його розглядати завтра, на закритому засіданні Ради оборони, аналізуючи ситуацію в Маневицькому, Любешівському районах".

Вже тривалий час законотворці обіцяють зміни до законодавства, щоб і "бурштиновий ринок" створити в державі, аби можна було легально каміння за кордон перевозити. І посилити відповідальність старателів за свою діяльність. І дати можливість селянам заробляти не в сусідній області, а тут. І в законному полі.

І поки вирішення "бурштинового" питання намагаються перенести з лісів в кабінети, громада села Вовчецьк Маневицького району шукає інвестора, який би допоміг їм створити фірму, щоб видобувати бурштин законно. Селяни просять, аби зацікавлені в цьому люди прибули в село для обговорення співпраці.