Церква XII століття під ногами та крипти XVII століття: куди ведуть підземелля Луцька
У Луцьку є місця, де історія буквально лежить під ногами. Щоб побачити одні з найдавніших храмів міста, доводиться спускатися сходами під землю. Але не всі ці підземелля колись були підземними: одні приміщення спеціально облаштовували під храмами, інші стали прихованими від очей лише через століття. Тут можна побачити сліди середньовічної церкви, пройти повз поховальні камери XVII століття й дізнатися, як змінювався Луцьк.
Про те, як сталося, що храми, у яких багато століть тому молилися лучани, опинилися глибоко під ногами, розповідає Voxorium.
Щоб потрапити до однієї з найдавніших церков Луцька, нині треба спуститися під землю. А люди XII століття входили до неї з тодішньої поверхні двору. Йдеться про церкву Івана Богослова в межах нинішнього Луцького замку. Від неї збереглися рештки мурування. Те, що для нас є підземеллям, для давнього лучанина було звичайним рівнем життя.
Старі міста поступово змінюють висоту. Будівлю розбирають, частину уламків розрівнюють, подвір’я підсипають, поверх старого покриття кладуть нове. Через століття колишній поріг опиняється нижче від сучасної стежки. Саме тому слово «підземелля» в Луцьку об’єднує дуже різні місця. Одні приміщення від початку споруджували внизу. Інші стали підземними лише для нас.
Зовсім іншу історію мають приміщення під костелом Святих Петра і Павла. Його зводили в XVII столітті для єзуїтів, поруч працював колегіум. Над землею сьогодні бачимо величезний храм, а під ним збереглися цегляні склепіння, переходи й поховальні камери. Крипта під підлогою дозволяла поховати людину в самому храмі, поблизу місця молитви. Для тодішньої громади це сусідство живих і померлих було свідомою частиною церковного простору. Поки вгорі правили службу, під ногами парафіян спочивали попередні покоління.
Ще одна луцька крипта належить до історії православного братства й Хрестовоздвиженської церкви XVII століття. Варто затриматися на цій подробиці. На відстані короткої прогулянки зберігаються сліди різних релігійних громад старого Луцька. Кожна мала власні святині, доброчинців, поховання та уявлення про те, як берегти імена померлих. Загальне слово «катакомби» легко стирає ці відмінності.
Найпопулярніша міська легенда неодмінно обіцяє хід мало не через увесь Луцьк. Але одна з найцікавіших мандрівок тут вимірюється кількома сходинками. Нагорі людина стоїть у замку й дивиться на його мури. Внизу бачить залишки храму, який уже існував задовго до спорудження знайомих нам цегляних веж. Виходить, у Луцьку можна прийти до середньовічного замку, спуститися ще трохи – і застати час, коли цього замку в його теперішньому вигляді ще не було.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
- На Волині є озера, де чути дзвони затопленого монастиря, а на дні лежить літак (відео)
- На Хмельниччині у затопленому селі з-під води з'явилися залишки старовинної церкви (фото)
- Під старим монастирем на Волині заховали скарб польської корони: коштовності шукають досі (фото)
- Під храмом знайшли таємну крипту з труною: на Тернопільщині розкопали старовинне поховання (фото)
- Тут жив алхімік і досі бачать привид: що приховує 400-річний замок на Львівщині, який називали «Другим Версалем» (фото)
- Понад 200 тіл у криптах луцького собору: впорядкували та освятили місце поховання решток XVII–XIX століть