Від наконечників стріл до французької монети: мешканець Володимирця передав музею унікальну колекцію артефактів (фото)

Фонд Володимирецького історичного музею поповнився добіркою історичних предметів, які розповідають про минуле Рівненщини. Колекцію зібрав і передав музею місцевий житель Володимир. Серед місць, де знайшли артефакти, – території колишніх хуторів Дубина, Порода, Бурки та Рубань, а також сучасного Володимирця.
Про це розповів краєзнавець Олег Босик.
Як розповів Володимир, більшість предметів виявили саме на околицях селища Володимирець – там, де колись існували хутори й поселення. Колекція охоплює кілька століть і складається з кількох тематичних груп.
Знахідки доби Київської Русі з урочища Рубань
Особливо цінними є артефакти часів Київської Русі – наконечники стріл та залізна фібула, виявлені поблизу городища в урочищі Рубань. Вони є черговим підтвердженням існування тут поселення Х–ХІІІ століть.
У музеї вже зберігається один наконечник стріли, однак за формою він відрізняється і швидше нагадує мисливський. Натомість три передані нині наконечники, найімовірніше, мали військове призначення – це так звані бронебійні, призначені для пробивання кольчуги чи інших обладунків.
Наявність залізних наконечників стріл та інших предметів поруч із городищем свідчить про те, що ця ділянка могла бути не лише мирним поселенням, а й місцем військових зіткнень, укріпленим форпостом або об'єктом, де відбувалися оборона чи штурм. Залізні наконечники стріл у такому контексті вказують на високу ймовірність присутності тут давньоруського або пізньосередньовічного гарнізону – загону вершників чи лучників, які боронили або штурмували цей стратегічний пункт на Поліссі.
Окрему увагу привертає фібула – застібка для верхнього одягу або плащів. Її головна особливість у тому, що вона залізна, тоді як подібні вироби здебільшого виготовляли з латуні чи міді.
«Можна припустити, що ця фібула була виготовлена саме на наших теренах, адже обробка болотяної залізної руди у Володимирці була досить розвинута. Так у пізньому середньовіччі у Володимирці навіть відливали дзвони – саме тому дзвін розміщений і на гербі нашого міста», – зазначає краєзнавець Олег Босик.
Сакральні реліквії, побут і фурнітура XVII–XX століть
Серед переданих речей – латунний натільний хрест XVII–XVIII століть, знайдений на південній околиці селища.
«Цей натільний або нагрудний хрест із рельєфним зображенням розп’яття був знайдений у південній частині Володимирця на горбистій місцевості. Виріб виконаний із мідного сплаву – бронзи чи латуні – з рівними краями та подовженою нижньою лопаттю, у верхній частині має вушко з наскрізним отвором для підвішування. Тільце пласке з легким профілюванням, а поверхня вкрита стабільною зеленувато-сірою патиною. Попередньо предмет датують XVII–XIX століттями, з подальшим уточненням за каталогами сакральної металопластики Волині та Полісся. Знахідка на підвищенні на південь від історичного ядра містечка вказує на можливу давню забудову, шляхи сполучення або садибне освоєння цієї території», – розповів краєзнавець.
Серед знахідок є ще й невеликий навісний замок – маленький циліндричний або дисковий корпус із вушком та дужкою. Навісні замки такого типу у середньовічному та ранньомодерному побуті використовували для замикання скринь із цінностями, комор, дверей укріплень або поштових і дорожніх скринь, що свідчить про господарське та побутове облаштування тутешніх осель.
Доповнює добірку невелика скляна пляшечка з прозоро-блакитнуватим відтінком скла (XVIII ст.), яку в давнину використовували для зберігання ліків або парфумів.
Також до музею потрапила низка мідних та латунних ґудзиків і деталей одягу чи спорядження XVII–XX століть. На світлинах можна розгледіти як гладкі та рельєфні екземпляри, так і фігурні пряжки й накладки.
Монети різних епох – від Яна Казимира ІІ до Франції 1923 року
У колекції представлено десятки монет, переважно мідних, які перебували в обігу на території нашого краю. Серед них – мідний солідець («боратинка») XVII століття часів польського короля Яна Казимира, який є ровесником надання Володимирцю Магдебурзького права.
Окремо вирізняється французька монета 1923 року.
«Перед нами французька обігова монета – розмінний знак Торгово-промислових палат Франції номіналом 50 сантимів 1923 року. Такі монети карбувалися у Франції у 1920–1929 роках як замінник дрібної розмінної монети після Першої світової війни ("бони торгової палати" – Bon pour...). На аверсі зображено сидячу алегоричну постать Меркурія з кадуцеєм і символами промисловості та торгівлі, напис «COMMERCE • INDUSTRIE» і дата «1923». На реверсі по центру вказано номінал «50», над ним – «BON POUR», під ним – «CENTIMES», а по колу – «CHAMBRES • DE • COMMERCE • DE • FRANCE». Монета виконана з алюмінієвої бронзи, завдяки чому метал має характерний відтінок і добре зберігся, – зазначив Олег Босик. – Поява цієї монети на Поліссі – показовий приклад переплетення локальної та європейської історії. У міжвоєнний період, коли Володимирець входив до складу Другої Речі Посполитої, мешканці Волині та Полісся активно виїжджали на заробітки до Франції, повертаючись додому або надсилаючи листи й речі з дрібними монетами. Крім того, Франція була союзницею Польщі у міжвоєнний час, а монети цього зразка залишалися в обігу аж до початку 1940-х років, тож могли потрапити сюди й пізніше – у ході воєнних подій Другої світової війни. Це цінний експонат для розповіді про міжвоєнне життя Володимирця, трудову міграцію та міжнародні зв'язки краю».
Колекція пломб, свідки торгівлі та відомств
До музею також передали велику добірку свинцевих пломб різних розмірів і періодів. На них збереглися найрізноманітніші відтиски та написи польською, російською мовами та на їдиші.
Тут є як масивніші округлі пломби, так і мініатюрні екземпляри зі слідами обтиску й залишками дроту чи шнура. На частині виробів чітко простежуються літерні та цифрові позначки – зокрема відбитки «№», «Р», «13%» та окремі цифри й фрагменти написів по колу.
Окрему увагу привертають пломби з образними та геральдичними елементами: на світлинах видно відбиток двоголового орла в оточенні кругового напису, чітке рельєфне зображення тварини, схожої на зайця або кролика, а також круглі й овальні матриці з концентричними лініями та орнаментальними деталями.
Багатомовність краю та його торговельно-господарські зв’язки ілюструють пломби з написами кирилицею (зокрема виразний відбиток «ШТАБЪ» та інші літерні поєднання), літерами латиниці/польськими написами, а також з написами на їдиші. У сукупності ця добірка є цінним матеріалом для вивчення товарообігу, ремесел, поштових чи відомчих відправлень і повсякденного життя різних епох на Володимиреччині.
«Кожен такий предмет – це не просто металева чи скляна знахідка, а жива нитка, яка з’єднує сучасне покоління з тими, хто жив, працював, торгував і боронив цю землю сотні років тому. Завдяки небайдужим жителям громади, як-от Володимир, музейна колекція стає багатшою, а історія Володимиреччини – ще повнішою та доступнішою для кожного», – йдеться в дописі.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
- Зі Свято-Успенського собору – до Львова: на реставрацію передали дві давні реліквії
- Двоє хлопців на Полтавщині провалилися в курган і знайшли 20 кілограмів золота: кому належав скарб
- Онук машиніста передав у музей Ковеля нагороди дідуся, який усе життя працював на залізниці (фото)
- Острозький замок: фортеця князів, де надрукували першу повну слов'янську Біблію (фото)
На сайті використовуються файли cookie. Для згоди, будь ласка, натисніть «Прийняти». Докладну інформацію можна знайти на сторінці Політика конфіденційності.