Обʼєктив змінив на службу, але природу все одно знімає: історія волинського прикордонника

Майже три десятиліття 51-річний лучанин В’ячеслав Бєлов присвятив роботі в кадрі та за камерою, проте у вересні 2024 року вирішив змінити телевізійну студію на військову службу. Нині він – сержант, який стоїть на захисті державного кордону.
Історією військовослужбовця розповіли у 6 Волинському прикордонному загоні.
Медійна кар’єра чоловіка розпочалася ще у 1994 році з посади оператора Волинської обласної державної телерадіокомпанії, де він пропрацював близько десяти років. Згодом В’ячеслав був фотокореспондентом, готував відеосюжети у пресслужбі Луцької міськради, працював власним кореспондентом телеканалів «Футбол-1» і «Футбол-2», очолював пресслужбу ФК «Волинь», а безпосередньо перед службою знімав для «12 каналу».

Любов до журналістики та фотографії у родині Бєлових передається поколіннями. Батько Валерій входив до Спілки фотохудожників України, дядько Геннадій очолював редакцію рожищенської районної газети, а двоюрідний брат Микола, який зараз також служить у прикордонниках, раніше працював на телебаченні.
До війська В’ячеслав прийшов добровільно – не чекаючи повістки, сам обрав підрозділ і уклав контракт.
«На той час у Волинському прикордонному загоні вже служило чимало моїх знайомих. Вони розповідали про службу, особливості роботи, радили спробувати себе в цій справі. Коли з’явилася така можливість, довго не роздумував. Розумів, що країна потребує людей, які готові брати на себе відповідальність. Тож прийшов і зробив свій вибір», – розповідає сержант.
Перші пів року В’ячеслав ніс службу на українсько-польській ділянці, а згодом перевівся на кордон із Білоруссю. Там звичні міські зйомки та редакційні завдання змінилися на суворий військовий графік, ліси та болота. Робота вимагає постійної концентрації, витримки й уміння помічати найдрібніші зміни довкола, адже на кордоні немає другорядних деталей. Проте навіть у напружених буднях колишній оператор знаходить час для улюбленої справи – за нагоди фотографує мальовничу природу прикордоння.

Військова служба, за словами бійця, випробовує не лише фізично, а й перевіряє внутрішню стійкість та вірність даному слову.
«Коли підписуєш контракт, ти береш на себе відповідальність і маєш сумлінно виконувати те, що зобов’язався робити. Звичайно, служба непроста, особливо зважаючи на вік і навантаження. Але я не шкодую про свій вибір. Розумію, наскільки важливо сьогодні бути тут і виконувати свою роботу. Зрештою, хтось має стояти на захисті державного кордону», – наголошує сержант.
Із нагоди Дня працівників радіо, телебачення та зв’язку В’ячеслав Бєлов побажав усім колегам-медійникам, які зараз змінили камери й мікрофони на зброю, наступного року зустріти професійне свято вже вдома – поруч із близькими та друзями у вільній, мирній і незалежній Україні.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
- На Волині рідним прикордонника Сергія Лукашука вручили його посмертну нагороду (фото)
- Від будівельника і шахтаря – до воїна комендатури «Шквал»: бойовий шлях прикордонника Сергія з Нововолинська
- «Кордон сам обрав мене»: майор Волинського прикордонного загону розповів про свій військовий шлях
На сайті використовуються файли cookie. Для згоди, будь ласка, натисніть «Прийняти». Докладну інформацію можна знайти на сторінці Політика конфіденційності.