«Треба було діяти поза межами закону»: Бондар прокоментував скандал із «мертвими душами» у луцькому ліцеї (відео)

Директор департаменту освіти Луцької міської ради Віталій Бондар визнав, що міг активніше контролювати ситуацію в ліцеї №15, де викрили ймовірну схему фіктивного працевлаштування чоловіків на посади асистентів учителів. Водночас чиновник заявив, що для перевірок не мав законних повноважень, і назвав це власним недопрацюванням.
Про це він розповів в інтерв'ю медіагрупі «Вечірній Луцьк».
Під час розмови ведучий Віталій Ткачук попросив головного освітянина Луцька покритикувати себе та назвати, що саме він вважає помилкою у цій історії.
У відповідь Бондар заявив, що мав би знайти спосіб перевірити, що відбувається у навчальному закладі, навіть якщо закон прямо не надавав йому таких повноважень.
«Чи я мав право робити якісь перевірки чи контроль? Не мав. Але водночас десь треба було, знаєте, трішки поза межами цього закону обходити. Оце юридичні знання десь у голові – вони трішки знайдуть можливість збільшити для себе певний обсяг можливостей, повноважень і так далі», – сказав директор департаменту.
Водночас він запевнив, що нічого не знав про ймовірну схему в ліцеї №15. За його словами, департамент освіти не має права втручатися у кадрові рішення керівників навчальних закладів.
«Відповідальність повинна відповідати повноваженням. Чи може керівник департаменту чи хоч один працівник департаменту впливати на кадрові рішення керівника закладу освіти? Закон категорично каже – не може. Якби я хоча б попросив директора когось призначити, я був би в першу чергу порушником законодавства, першим корупціонером», – пояснив Бондар.
За словами чиновника, з 2021 року і до 1 травня 2026-го департамент не отримував скарг від учителів чи батьків на те, що в ліцеї працюють асистенти педагогів, яких фактично ніхто не бачить.
«Чи хто міг подумати про те, що вчителя на робочому місці немає? Це абсурд. Для мене це було як холодний душ», – зазначив він.
Бондар також розкритикував керівника ліцею, який, на його думку, скористався недоліками законодавства заради власної вигоди.
«Директор ліцею використав недолугість законодавства для свого, я так розумію, кишенькового зиску. (...) Тут, якщо розібратися, недолугість законодавства. І оцю недолугість для свого, я так розумію, карманного такого зиску взяв керівник закладу освіти, бо я інакше не назву», – заявив керівник департаменту.
Він також висловився про відповідальність інших посадовців за ситуацію, коли законодавство дозволяло педагогічним працівникам отримувати відстрочку від мобілізації.
«Чому не пішов у відставку обласний керівник? Чому міністр освіти не пішов у відставку? І чому не пішла вся Верховна Рада України, склавши повноваження, продумавши в законодавстві норму, що педагог має можливість бути у відстрочці, будучи асистентом?» – сказав Бондар.
Після викриття ймовірної схеми департамент освіти, за словами його керівника, наступного робочого дня перевірив усі заклади освіти Луцької громади. Згодом провели ще дві перевірки – 1 та 15 вересня.
«Я провів дуже оперативну ревізію кожного закладу освіти, хоча я не мав права це робити. Виїхали в кожен заклад освіти, і жодного підтверджуючого факту по інших закладах освіти не було», – запевнив чиновник.
Нагадаємо, скандал у луцькому ліцеї №15 пов'язаний із працевлаштуванням чоловіків на посади асистентів учителів, які, ймовірно, фактично не виконували своїх обов'язків, але могли отримувати відстрочку від мобілізації.

Що відомо про справу ліцею №15?
Історія з фіктивним працевлаштуванням у луцькому ліцеї №15 бере початок у вересні 2023 року. За версією слідства, до закладу оформлювали людей, які фактично там не працювали: не проводили уроків, не супроводжували дітей та могли взагалі не приходити на роботу. Значну частину таких «працівників» становили військовозобов’язані чоловіки, які завдяки працевлаштуванню могли отримати відстрочку від мобілізації.
Як встановили правоохоронці, фіктивних працівників оформлювали вчителями та асистентами вчителів. У табелях їм зазначали відпрацьовані години, хоча насправді вони не виконували своїх обов’язків. На підставі цих документів нараховували зарплати та премії, частину яких, за даними слідства, працівники повертали організаторам схеми.
Однією з організаторок слідство називає колишню заступницю директора ліцею Марину Поліщук, матір колишнього Луцького міського голови Ігоря Поліщука. За версією правоохоронців, вона координувала інших учасників та стежила, щоб інформація про схему не виходила за межі керівництва закладу.
У справі також фігурують директор ліцею Олег Гребенюк, дві його заступниці, секретар або завідувачка канцелярії, вчителька та жінка-посередниця, яка, за даними слідства, шукала людей для фіктивного працевлаштування.
З вересня 2023-го до жовтня 2025 року посередниця могла знайти 19 охочих. Їх оформлювали вчителями та асистентами вчителів. Загалом із вересня 2023 року до квітня 2026-го цим людям нарахували 2 мільйони 919 тисяч гривень зарплат і премій.
Окрему увагу правоохоронці звертали на фіктивних асистентів учителів. За посадовими обов’язками вони мали щодня допомагати дітям з особливими освітніми потребами. Через відсутність таких працівників діти, за оцінкою прокуратури, могли не отримувати необхідного супроводу.
Схему викрили навесні 2026 року. У межах розслідування провели 51 обшук, зокрема в ліцеї та департаменті освіти Луцької міської ради. Правоохоронці вилучили документацію, техніку, телефони, банківські картки, чорнові записи, автомобіль, гроші в різних валютах та інші речові докази.
У травні підозри отримали директор ліцею Олег Гребенюк, одна з його заступниць та секретар закладу. Їм інкримінували заволодіння бюджетними коштами шляхом зловживання службовим становищем. Прокуратура просила взяти їх під варту із заставами близько трьох мільйонів гривень, однак суд обрав домашні або нічні домашні арешти.
Марині Поліщук також призначили домашній арешт. Прокуратура оскаржила рішення, але 10 червня Волинський апеляційний суд залишив його без змін. Її Volkswagen Tiguan арештували. Квартиру під арешт не віддали, оскільки вона перебуває у спільній власності. У ймовірної посередниці арештували два об’єкти нерухомості та Nissan Qashqai.
У серпні правоохоронці повідомили про нових фігурантів справи. Підозри отримали ще одна заступниця директора, вчителька та двоє чоловіків, яких слідство вважає фіктивними працівниками.
На той момент правоохоронці говорили вже про 12 фіктивно працевлаштованих людей та 1 мільйон 762 тисячі гривень збитків. Майже мільйон гривень із виплачених їм зарплат, за оперативними даними, повернули організаторам.
Також слідство встановило, що двоє чоловіків платили за оформлення на посади асистентів учителя. За даними правоохоронців, кожен передав по дві тисячі доларів. Бронювання п’ятьох фіктивних працівників уже анулювали, щодо інших тривала процедура скасування відстрочок.
Перші вироки у цій справі з’явилися 31 серпня 2026 року. Луцький міськрайонний суд визнав винними Анатолія Синього та Владислава Подгурця, які погодилися на фіктивне працевлаштування заради відстрочки.
Синій звернувся по допомогу з працевлаштуванням наприкінці вересня 2025 року. За даними суду, він мав заплатити дві тисячі доларів. Із 3 жовтня його оформили асистентом учителя з повним тижневим навантаженням. Фактично чоловік у ліцеї не працював, однак до викриття схеми йому встигли нарахувати 74 636 гривень зарплати та премій.
Подгурець звернувся до працівниці ліцею в січні 2025 року та, як зазначено у вироку, передав за допомогу п’ять тисяч доларів. Із 20 січня його оформили вчителем правознавства, історії та громадянської освіти. За час фіктивного працевлаштування чоловікові нарахували 136 574 гривні.
Обох засудили до п’яти років позбавлення волі, однак від реального покарання звільнили з дворічним іспитовим строком. Щодо керівництва ліцею та інших учасників справи розслідування тривало.
Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснювала Волинська обласна прокуратура.
Санкція інкримінованої статті передбачає покарання – до 12 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
До відома: відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в законному порядку та встановлено обвинувальним вироком суду.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
На сайті використовуються файли cookie. Для згоди, будь ласка, натисніть «Прийняти». Докладну інформацію можна знайти на сторінці Політика конфіденційності.