Пахне жасмином і смакує як білі гриби: на Волині виростили метрові «зміїні огірки» (фото)

Середа, 11 листопада 2026, 20:10

Незвична ліана родом з Азії все впевненіше завойовує інтерес українських садівників. Трихозант, який ще називають «зміїним огірком», дивує не лише метровими плодами химерної форми, а й тендітними мереживними квітами, що пахнуть жасмином.

Про те, як приручити екзотичну культуру в умовах українського клімату, поділилася досвідчена городниця із села Гірка Полонка Наталія Боярчук, пише інформаційний портал «Боратин 24».

Від екзотики до грядки: що таке трихозант?

Трихозант – це однорічна ліана з родини гарбузових, чия батьківщина охоплює тропічні та субтропічні регіони Азії. Попри заморське походження, рослина чудово почувається на українських городах, якщо забезпечити їй належний догляд.

Окрім практичної користі, ліана виконує декоративну роль. Вона швидко розростається, чіпляючись за опори, а надвечір вкривається сніжно-білими квітами, схожими на витончені зірочки з тонким обрамленням. Вони наповнюють вечірній сад ніжним солодкуватим пахощем із нотками жасмину.

Проте головна гордість рослини – її плоди. Вони можуть виростати від 50 сантиметрів до півтора метра завдовжки. Залежно від сорту, зелені, білі чи смугасті огірки бувають як рівними, так і закрученими у фантастичні спіралі.

Секрети вирощування: від насінини до врожаю

Виростити трихозант на власній ділянці виявилося не так складно, як здається на перший погляд. Оскільки культура теплолюбна, найкраще сіяти її на розсаду наприкінці квітня.

«У насіння дуже тверда оболонка, тому перед посадкою його бажано замочити у теплій воді чи стимуляторі росту, – ділиться секретом Наталія Боярчук. – З власного досвіду раджу після замочування злегка пінцетом надкусити насінину, бо паростку самостійно дуже важко вибратися. Далі викладаю їх на ватні диски, а з появою корінців висаджую у ґрунт».

Коли мине загроза нічних заморозків, міцну розсаду переносять на відкриту ділянку. Оскільки трихозант – ліана, для нього обов'язково потрібно спорудити надійну шпалеру, сітку чи арку. Місце має бути сонячним і захищеним від вітрів, а земля – легкою та родючою.

Для кращого плодоношення городниця радить прищипувати верхівку пагонів після появи кількох листків – це стимулює утворення жіночих квіток. А щоб плоди виростали рівними, до їхніх кінчиків іноді підвішують невеликий вантаж.

Чим корисний «зміїний огірок» і що з нього приготувати?

У кулінарії найчастіше використовують молоді зелені плоди. За смаком вони нагадують звичайний огірок із легкою ноткою редиски, проте після термічної обробки дехто порівнює їх із білими грибами. З трихозанта готують салати, супи, його тушать, смажать та запікають.

Повністю стиглі плоди таять у собі інший сюрприз: усередині них утворюється соковита червона м'якоть насіння, яка на смак нагадує суміш хурми та кавуна. Крім того, овоч багатий на каротин, вітаміни групи В, залізо, йод і клітковину, тому його часто використовують у народній медицині країн Азії.

Серед різноманіття сортів городниця рекомендує звернути увагу на «Кукумеріну» з мармурово-білими плодами, «Снейк Гуад» із темно-зеленими смугами, «Петолу Улар» та японський сорт «Змієподібний».

Трихозант – це чудовий вибір для тих, хто любить експериментувати та хоче додати у звичний ландшафт українського городу справжню тропічну родзинку.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: