Захоплення, що дарує рідним радість: історія 14-річного майстра плетених корзин (фото)

Юний житель Лахвич створює унікальні корзини та коші власноруч.

Про це розповіло видання «Нове життя».

Знайти цікаву ідею в інтернеті сьогодні можна за лічені секунди. Проте відкласти гаджет і спробувати повторити побачене на практиці – завдання зовсім іншого рівня. Саме так розпочалося незвичне хобі 14-річного Назара Хвесика з Лахвич, який нині має чималу колекцію власних виробів, а нещодавно опанував ще й плетіння з лози.

Минулої зими хлопець побачив у мережі корзинки з ПВХ-стрічки й загорівся бажанням зробити схожу самотужки. Раніше він нічим подібним не займався, тож це був його дебют. Початковий задум Назар довірив лише дідусеві: сам замовив матеріали за власні кошти та взявся до справи.

«Коли сплів перший виріб, емоції були чудові. Захотілося плести далі», – згадує Назар.

Свою першу велику корзину юнак подарував дідусеві для господарських потреб. Рідні гаряче підтримали починання, а дідусь із бабусею навіть повернули витрати на стрічку. Втім, найкращим стимулом став сам результат, адже з кожною новою роботою майстерність лише зростала.

Сьогодні вироби Назара є майже в усіх родичів: він презентував корзини бабусям, тітці та двом двоюрідним сестрам. Подарунки не лежать без діла – ними користуються в побуті та беруть до лісу по гриби.

«Коли я бачу, що хтось іде з моїм кошиком, то дуже тішуся», – зізнається хлопець.

Створення кожного виробу вимагає кількох вечорів кропіткої праці. На середню корзину йде два-три вечори, а на більшу – приблизно три-чотири.

Процес складається з кількох етапів: спершу потрібно нарізати стрічки однакової довжини, сформувати основу й стінки, а на завершення – оформити верх і зробити ручки. Найважчою частиною процесу юний майстер називає саме доплітання верху кошика.

Плетіння вимагає чимало терпіння та зосередженості, а від жорсткої стрічки інколи потерпають пальці. Проте Назар має твердий характер і ніколи не кидає розпочате на півдорозі. Спочатку не все вдавалося ідеально – іноді доводилося все розплітати й переробляти. Тепер же хлопець помічає та виправляє помилки миттєво.

Головна риса Назара – прагнення в усьому розбиратися самостійно. Якщо якась справа його захоплює, він спочатку намагається опанувати її власними силами, і лише за відсутності результату звертається по поради.

За таким самим принципом улітку він узявся за традиційні кошики. Знайшовши вдома готові зразки, підшукавши підказки в інтернеті та експериментуючи з лозою як основою, хлопець досяг мети: хоча перший виріб не вдався, наступний вийшов на славу.

Назар сідає за улюблене заняття виключно з гарним настроєм.

«Якщо вже сів за роботу, хочеться якнайшвидше дійти до останнього рядка, зробити ручки й побачити готовий результат», – каже він.

Проте плетіння – далеко не єдине заняття підлітка. Він активно допомагає мамі по господарству та на городі. У його щоденному графіку успішно знаходяться години і для навчання в школі, і для домашніх обов’язків, і для творчого хобі.

Поки що хлопець не загадує наперед, чи переросте це захоплення у щось масштабніше. Попереду на нього чекають зима, довгі вечори та нові креативні ідеї. А поки він просто працює, вдосконалює техніки та щиро радіє, коли його вироби стають у пригоді найближчим людям.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• Музика попри війну: як юна піаністка із Запоріжжя опановує орган у Луцьку (відео)
• «Ходжу по журавлину, щоб прожити»: реалії життя луцьких пенсіонерів (відео)
• Смак дому на передовій: як лучанин із позивним «Борода» годує бійців «Сталевої Сотки»