Працював із деревом, а тепер ремонтує бойову техніку: шлях військового з «Сталевої Сотки» (фото)

Субота, 07 листопада 2026, 17:55

Сергій на псевдо «Столяр» – головний сержант ремонтного взводу ремонтно-відновлювального батальйону 100-ї окремої механізованої бригади. У лютому 2022 року він добровільно став до лав Сил Оборони.

Про нього розповіли на сторінці 100 бригади.

«Головне в нашій роботі – це бажання працювати. Можна чогось не знати або не вміти, але при великому бажанні можна опанувати будь-що», – переконаний Сергій.

Йому 50 років. До повномасштабного вторгнення Сергій працював із деревом, а сьогодні його робота пов’язана зовсім з іншими матеріалами, механізмами та завданнями. У лютому 2022 року, щойно росія розпочала повномасштабну війну проти України, він добровільно став до лав Збройних Сил України.

 

Свій військовий шлях «Столяр» розпочав у 55-му батальйоні тоді ще 100-ї окремої бригади територіальної оборони. Служив командиром відділення у піхотному підрозділі.

«Вже будучи на сході, мене відправили у відрядження, аби я приводив до ладу БРДМ, на якому в подальшому мав виконувати бойові завдання, але доля розпорядилася інакше», – пригадує військовослужбовець.

У 2024 році 100-та бригада стала механізованою. Тоді Сергію запропонували посаду в ремонтно-відновлювальному батальйоні. Так його досвід, технічні навички та готовність опановувати нове знайшли застосування в іншому напрямку служби.

«В нас завдання максимально зрозумілі: зробити все можливе, аби пошкоджена техніка в найкоротші терміни повернулася до строю», – пояснює Сергій.

 

У роботі ремонтникам доводиться мати справу з найрізноманітнішими зразками техніки – як вітчизняного виробництва, так і іноземного. Якщо з одними машинами вже добре знайомі, то інші потребують додаткового вивчення. Закордонна техніка має свої конструктивні особливості, тому військовослужбовці постійно навчаються, шукають необхідну інформацію та вдосконалюють свої знання.

Для «Столяра» важливо, щоб кожен у підрозділі був готовий працювати, вчитися та брати на себе відповідальність. Адже в ремонтній справі, як і в будь-якій іншій, результат залежить передусім від людей.

За його плечима – вже роки військової служби, зміна напрямку роботи та нові професійні виклики. А ще – відповідальність за побратимів і спільну справу, від якої залежить боєздатність підрозділу.

Та попри службу, у Сергія є те, заради чого він продовжує боротися. Вдома на нього чекають дружина та діти. Родина залишається його надійною опорою і нагадуванням про те, заради кого Україна виборює своє майбутнє.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: