Двоє хлопців на Полтавщині провалилися в курган і знайшли 20 кілограмів золота: кому належав скарб

Середа, 04 листопада 2026, 12:04

На Полтавщині на березі Ворскли двоє хлопців-пастушків випадково знайшли величезний золотий скарб, який став однією з найцінніших археологічних знахідок раннього середньовіччя в Європі.

Про те, кому належало це золото і яку таємницю воно приховує, пише Voxorium.

Влітку 1912 року двоє сільських хлопців пасли худобу на березі Ворскли і побачили щось блискуче в провалі піщаного пагорба. За кілька хвилин вони тримали в руках золото, якого не бачили ніколи в житті. Так почалася історія знахідки, яку досі називають одним із найбагатших скарбів раннього середньовіччя в Східній Європі.

Сталося це біля села Мала Перещепина, приблизно за двадцять кілометрів від Полтави. За різними джерелами, першими знахідку помітили підлітки Федір Деркач і Карпо Маджа, а прізвище другого хлопця в документах подається по-різному. Дату теж називають трохи по-різному: за новим стилем – це 11 червня 1912 року, за старим – 29 травня. Історики наголошують, що такі розбіжності типові для знахідок століття тому.

Підлітки провалилися в курган, який з часом осів, і побачили золоту посудину. Звістка швидко рознеслася селом, а потім дійшла до Полтави та Петербурга. Було зрозуміло, що це не звичайна знахідка: серед піску лежали речі, які могли належати лише дуже знатній і багатій людині. Незабаром скарб вилучили, і його переправили до столиці імперії.

Що саме там було?

За підрахунками, у комплексі налічують близько восьмисот предметів, більшість із яких золоті. Загальна вага золота, за різними оцінками, перевищує двадцять кілограмів, а срібла – понад п'ятдесят. Це шабля із золотими піхвами, золота гривна, браслети, пряжки, персні, набір для пояса, скляні посудини та срібна сасанідська таріль.

Дуже важливу роль в історії відіграли монети. У комплексі знайшли візантійські золоті монети від часів імператора Маврикія, який правив наприкінці VI століття, до імператора Константа II, що помер у 668 році. Для археолога це як календар: найпізніша монета показує, що поховання не могло бути зроблене раніше середини VII століття.

Хто лежав під тим курганом?

Найпопулярніша версія пов'язує скарб із ханом Кубратом, правителем Великої Булгарії. Цю ідею запропонував німецький дослідник Йоахім Вернер, який зіставив знахідку з письмовими джерелами. Серед предметів є перстень із грецьким написом, який науковці пов'язують із ім'ям правителя, а ще візантійські монети й багате озброєння, що відповідало високому статусу.

Що це була за країна? Велика Булгарія виникла в VII столітті в степовій зоні сучасної України. За історичними оповідями, Кубрат об'єднав кочові племена й навіть отримав від Візантії високий титул, а після його смерті держава розпалася, і частина булгар на чолі з його сином Аспарухом пішла на Дунай, де згодом утворилася Болгарія. Тому болгари вважають Полтавщину місцем, пов'язаним із долею свого правителя.

Втім, версію про Кубрата підтримують не всі. Археолог Михайло Артамонов розглядав знахідку як колективне поховання воїнів і полководців, пов'язуючи його з хазарами. Інші дослідники порівнюють комплекс із розкопаним поблизу Вознесенківським і вважають, що він міг належати знатній особі з кочового середовища, а точна ідентифікація залишається невизначеною. Тобто остаточної відповіді наука не дала.

Довго скарб лишався відомим переважно фахівцям. Його передали до «Ермітажу» в Петербурзі, де він і досі є однією з головних прикрас колекції. У полтавському краєзнавчому музеї зберігаються лише дублікати частини речей, виготовлені з недорогоцінних матеріалів. Для багатьох українців і сьогодні дивно усвідомлювати, що найбагатші скарби минулого лежать далеко від місця, де їх знайшли.

Історія має й сучасне продовження. На місці знахідки встановили пам'ятну стелу на честь хана Кубрата, і вона стала місцем паломництва болгарських туристів. За повідомленнями, кілька років тому хтось спробував зробити підкоп під пам'ятник, шукаючи ще сокровища, а Болгарія різко засудила це. Музейники ж нагадали, що скарб було знайдено понад сто років тому, і шукати там уже нічого.

Цей комплекс розповідає більше, ніж може здатися. Він показує, що в VII столітті наш степ був частиною великого світу: тут були візантійські гроші, перські прикраси, кочові воїни й складні дипломатичні зв'язки. Наша земля не була порожньою, і хлопці-пастушки лише відкрили двері до історії, про яку ми досі знаємо небагато.

Нагадаємо: у Луцькому районі у 2011 році виявили унікальний скарб X століття – шикарний комплекс срібних прикрас та арабських дирхемів часів ранньої Русі.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: