У Луцьку археологи розкопали давню оборонну вежу: вона ховалася біля монастиря Бригідок (фото)

На території Державного історико-культурного заповідника у Луцьку завершили польовий етап дослідження нововідкритої вежі Свинюських. Археологи виявили підземну частину споруди, цегляні сходи, склепіння та перехід до фундаменту монастиря Бригідок.

Про це повідомив директор Державного історико-культурного заповідника у Луцьку Віктор Баюк. 

Що відомо про вежу Свинюських

Вежа Свинюських була складовою укріплень Луцького нижнього, або Окольного, замку. Вперше її згадали в документах під 1510 роком. Зокрема, у джерелах ідеться про «Склепи муровані під вежею біля Святого Якова».

Ця згадка стосується як оборонної вежі з підземним простором, так і розташованого десь поруч храму Святого Якова апостола, фундації князя Свидригайла Ольгердовича.

Територія належала пану Михайлу, який використовував топонімічне прізвище Свинюський – від назви села Свинюхи, що належало йому. Нині це село Привітне Володимирського району Волинської області.

Достатньо інформативні описи Луцького замку 1545 та 1552 років свідчать про добрий стан вежі на той час. Це підтверджує, що споруда виконувала свої основні функції.

Надалі вежу прямо не згадували. У 1624 році Альбрехт-Станіслав Радзивіл подарував територію її розташування ордену Святої Бригіди Шведської для облаштування монастирського комплексу.

Точний час руйнування вежі невідомий. Однак археологічні дослідження чітко підтверджують, що на момент будівництва монастиря вона ще існувала.

Археологи встановили розташування вежі

Фактичне місце розташування вежі тривалий час привертало увагу дослідників історії Луцька. Цьому питанню, зокрема, присвятили свої дослідження Б. В. Колосок, Б. Т. Сайчук, П. О. Троневич, О. А. Бірюліна та низка інших спеціалістів, які ґрунтовно аналізували писемні джерела.

Нині археологічна наука остаточно встановила конкретне розташування споруди.

За результатами досліджень, нововідкрита вежа Свинюських є тотожною з відомою сусідньою вежею Чорторийських, однак має власні особливості.

Внутрішні габарити вежі становлять 8,55 × 5,2 метра, а розміри її підземної частини – 4,8 × 2,65 метра. Підземний простір перекритий циліндричним склепінням. Від сучасної поверхні землі до підлоги підземелля – 5,3 метра.

Вхід до вежі облаштований двомаршевими цегляними сходами з поворотом. Верхній марш складається із шести сходинок, нижній – із семи. На місці повороту сходів розташована ніша для встановлення освітлення.

У підземній частині споруди археологи виявили перехід, або галерею, завширшки два метри до цоколю приміщення монастиря Бригідок. Також зафіксували архітектурну перев’язку фундаментів цих споруд.

Фундамент завширшки 2,5 метра та рідкісний камінь

Фундамент вежі комбінований. Він складений із цегли на вапняковому розчині зі значними включеннями світлого вапнякового каменю. Ширина фундаменту сягає 2,5 метра.

Використання такого каменю в Луцьку засвідчене лише під час мурування потужних оборонних укріплень Луцького замку та Башти Чорторийських.

Це свідчить про державний рівень зведення споруди. На території сучасної Волині такого каменю немає, а його доставлення з родовищ на території сучасної Житомирщини потребувало значних коштів і могло здійснюватися лише за розпорядженням князівської влади.

Серед рухомих археологічних знахідок, виявлених під час розкопок простору вежі, – кераміка, коробчасті полив’яні кахлі та інші предмети, які чітко датуються періодом побутування споруди – XVI-початком XVII століття.

Що буде з історичною пам’яткою

До настання зимового часу архітектурно-археологічні залишки нововідкритої вежі Свинюських планують законсервувати.

Надалі передбачена розробка проєкту ревіталізації споруди та її включення в історико-культурний і туристичний простір Волині та України.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• Старі мури, підземні ходи та привиди: які містичні таємниці приховує відомий замок на Волині (фото)
• Як насправді потрапляли в Луцький замок у давнину: ворота були зовсім не там (фото, відео)
• Тут жив алхімік і досі бачать привид: що приховує 400-річний замок на Львівщині, який називали «Другим Версалем» (фото)