На Поліссі помітили справжнє диво природи: шипшина вкрилася волохатими клубками, в яких хтось живе (фото)
У лісах і чагарниках Полісся восени можна побачити на шипшині незвичайні утворення – великі зеленувато-рожеві, а згодом червонуваті «кульки», вкриті численними тонкими виростами. На перший погляд вони нагадують мох, клубок ниток або навіть дивну рослину-паразита.
Світину дивовижного явища показали у фейсбуці «Росилинний світ України».
Насправді це гали – своєрідні «будиночки», які рослина мимоволі будує для дуже маленької комахи. На фото – характерна галова структура, відома як «бедегуарова гала» або «подушка Робіна», яку утворює дрібна горіхотворка Diplolepis rosae.
Горіхотворка Diplolepis rosaeЩо таке гала?
Гала – це не гриб, не наріст від хвороби і не гніздо комахи у звичайному розумінні. Це зміненa тканина самої рослини.
Самка горіхотворки навесні відкладає яйця у молоді бруньки шипшини. Після цього личинки, що вилуплюються, виділяють речовини, які змушують клітини рослини рости й розвиватися незвичайним способом. Навколо личинок формуються спеціальні поживні тканини та камери. Так поступово виникає велика багатокамерна гала.
Тобто комаха фактично «керує» розвитком частини рослинної тканини, перетворюючи її одночасно на їжу, укриття і місце для зимівлі.
Чому саме на шипшині?
Гала – це не гриб, не наріст від хвороби і не гніздо комахи у звичайному розумінніТут немає випадковості. Diplolepis rosae — спеціалізована комаха, пов'язана саме з рослинами роду Rosa. Найчастіше такі гали зустрічаються на дикорослих трояндах, зокрема на шипшині собачій (Rosa canina) та близьких видах. У Європі відомо щонайменше 14 видів троянд, на яких ця горіхотворка може утворювати гали.
Для комахи особливо важливі молоді бруньки. У них є тканини, що активно діляться, тому їх легше «перенаправити» на утворення гали. Вона стає своєрідним поживним центром для личинок.
Цікаво, що гали можуть утворюватися і на інших частинах шипшини, зокрема зрідка на листках або плодах, але найхарактерніші великі волохаті утворення розвиваються з бруньок.
Чому гала така «волохата»?
Спочатку вона зазвичай зелена, але в міру розвитку може набувати рожевого, червоного, а потім коричневого кольору. Її поверхня вкрита численними розгалуженими ниткоподібними виростами.
Саме через такий вигляд у англійській мові за галою закріпилася назва Robin's pincushion — «подушка Робіна». У зрілих галах усередині міститься багато окремих камер, у кожній з яких може розвиватися личинка. Великі гали здатні містити десятки й навіть сотні таких камер.
Що відбувається всередині?
Життя комахи проходить практично непомітно для нас.
Личинка живиться спеціально сформованими тканинами гали. Вона росте всередині своєї маленької камери, захищена від багатьох зовнішніх впливів. До осені розвиток личинки завершується, після чого вона переживає зиму всередині гали.
Для комахи особливо важливі молоді бруньки. У них є тканини, що активно діляться, тому їх легше «перенаправити» на утворення гали.Наступної весни відбувається перетворення на дорослу комаху. Молоді горіхотворки виходять зі старої, уже підсохлої гали. RRHS+1
І тут є ще один цікавий факт: майже всі ці горіхотворки — самки. Вид переважно розмножується партеногенетично — самкам для відкладання життєздатних яєць зазвичай не потрібне парування. Самці трапляються дуже рідко.
Чи шкодять гали шипшині?
Попри моторошний вигляд, одна або кілька таких гал зазвичай не становлять серйозної загрози для куща. Вони використовують ресурси рослини, але шипшина, як правило, продовжує нормально рости.
Дослідники й природоохоронні організації характеризують вплив Diplolepis rosae на дикі троянди як незначний: гали можуть бути великими й численними, але зазвичай не завдають рослині помітної шкоди.
Іншими словами, не кожну галу потрібно сприймати як небезпечну хворобу і тим більше поспішати лікувати кущ.
Водночас дуже велика кількість гал може забирати у рослини частину ресурсів. Особливо часто їх помічають на молодих або ослаблених рослинах.
Попри моторошний вигляд, одна або кілька таких гал зазвичай не становлять серйозної загрози для кущаА що буде з шипшиною потім?
Для самого куща – переважно нічого драматичного.
Після завершення розвитку комах стара гала поступово висихає, буріє і втрачає свою яскраву «мохоподібну» оболонку. Вона може залишатися на гілці ще тривалий час, перетворившись на сухий дерев'янистий наріст.
Шипшина тим часом продовжує жити, рости і давати свої звичайні плоди – червоні «ягоди» (точніше, несправжні плоди).
Тож якщо на кущі поруч із такими галами видно звичайні плоди шипшини, це цілком нормально. Гала і ягода — різні утворення. На фотографії добре видно червоні плоди в нижній частині рослини, тоді як велика зелено-рожева маса в центрі — саме гала.
Гала – це ціла маленька екосистема
Є ще одна причина не поспішати зрізати такі утворення. Гала потрібна не лише самій горіхотворці.
Усередині та навколо неї можуть мешкати інші дрібні організми – так звані інквіліни та паразитоїди, які використовують галу як середовище існування. Відомо також, що перезимовуючі гали можуть ставати здобиччю птахів та дрібних ссавців.
Тому дивний «наріст» на шипшині — це насправді невеликий природний світ, який існує просто перед нашими очима.
Чи можна назвати це хворобою?
У побуті гала може виглядати як патологічний наріст, але правильніше говорити про галоутворення, спричинене комахою.
Рослина не просто «захворіла». Її власні клітини під впливом речовин, пов'язаних із розвитком личинок, починають формувати структуру, вигідну комасі.
Саме тому гали – один із найцікавіших прикладів того, наскільки складними можуть бути взаємини між рослинами та комахами.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
На сайті використовуються файли cookie. Для згоди, будь ласка, натисніть «Прийняти». Докладну інформацію можна знайти на сторінці Політика конфіденційності.