Що робили радянські спецслужби, щоб посварити українців і поляків: СЗРУ оприлюднила розсекречені архіви (фото)
Служба зовнішньої розвідки України передала до Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам’яті 15 розсекречених справ радянських спецслужб, які стосуються українсько-польських відносин у 1939–1947 роках. Загалом це 32 томи на 5384 аркушах.
Про це повідомили у СЗРУ.
Передача документів відбулася 8 вересня у Дипломатичній академії МЗС України імені Геннадія Удовенка під час презентації історико-географічної програмної інфраструктури «Жертви польсько-українського конфлікту 1939–1947 років».
У СЗРУ зазначили, що це перший випадок передачі архівних справ радянського періоду від Служби зовнішньої розвідки до Галузевого державного архіву УІНП.
Документи містять інформацію про соціально-політичну та економічну ситуацію на території Західної України й Польщі, а також про міжетнічні відносини між українцями та поляками у 1939–1947 роках.
Серед переданих матеріалів – справи про політичну та соціально-економічну ситуацію в Польщі, діяльність польських націоналістичних партій, організацій та збройних формувань на території сучасних західних областей України й тодішньої Польщі у 1944–1945 роках.
Окремі документи стосуються колишніх командувачів польської Армії Крайової, а також орієнтувань НКДБ СРСР та інших радянських органів щодо антирадянської діяльності польського націоналістичного руху.
В архівах також збереглися документи про агентів, яких радянські спецслужби впроваджували в середовище Організації українських націоналістів, польських політичних партій та збройних формувань.
Як радянські спецслужби впливали на українсько-польський конфлікт
За даними СЗРУ, передані матеріали дозволяють простежити масштабну діяльність радянських спецслужб, спрямовану на знищення польського підпілля. У Службі вважають, що ця діяльність суттєво впливала на загострення та дестабілізацію українсько-польських відносин у той період.
Представники СЗРУ звернули увагу й на особливості формування радянських документів. За їхніми словами, чекісти свідомо відбирали для своїх матеріалів негативні приклади діяльності ОУН, УПА та польських націоналістичних організацій.
Такий підхід, як зазначили у Службі, мав на меті представити український національно-визвольний рух та польське антирадянське підпілля у негативному світлі, дискредитувати їх в очах населення та виправдати репресивні заходи радянських спецслужб.
Водночас у переданих справах є документи, які свідчать і про спроби українців та поляків порозумітися.
Зокрема, йдеться про листівки представників польського підпілля із закликами до українського населення спільно протистояти двом режимам — нацистському та радянському. Є також листівки й звернення ОУН до польського населення із закликами до порозуміння.
Таким чином, архівні матеріали дають змогу побачити не лише конфлікт і протистояння, а й спроби українців та поляків знайти спільну мову в умовах боротьби проти спільних ворогів.
Документи мають допомогти досліджувати спільну історію
Передача справ відбулася в межах ініціативи Президента України Володимира Зеленського щодо оприлюднення архівних документів, пов’язаних з історією польсько-українських відносин у 1939–1947 роках.
Презентована 8 вересня історико-географічна інфраструктура «Жертви польсько-українського конфлікту 1939–1947 років» є частиною однойменного науково-пошукового проєкту Українського інституту національної пам’яті, започаткованого у 2018 році.
Вона об’єднує документи з центральних, обласних та галузевих архівів України, які стосуються історії взаємин українського та польського народів.
У СЗРУ наголосили, що передача розсекречених справ є одним із перших практичних кроків для реалізації ініціативи щодо врегулювання чутливих питань спільної історії України та Польщі.
Також у Службі вважають оприлюднення документів способом протидії російській дезінформації та пропаганді, яка використовує історичні суперечності для погіршення українсько-польських відносин.
У СЗРУ заявили, що надалі сприятимуть оприлюдненню та передачі архівних матеріалів, які можуть бути важливими для дослідження спільної історії України та Польщі, а також для розвитку конструктивного діалогу між двома країнами.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
На сайті використовуються файли cookie. Для згоди, будь ласка, натисніть «Прийняти». Докладну інформацію можна знайти на сторінці Політика конфіденційності.