Вибиті зуби, погрози та образи: українці масово залишають Польщу через сплеск неприязні
Лише за 7 місяців 2026 року кількість українців, що мають у Польщі статус тимчасового захисту, зменшилася практично на 15 тисяч. Частина біженців переходять на інші правові статуси, але значна частка повертається до України чи переїздить до інших країн.
Ще однією з причин зменшення кількості українців з тимчасовим захистом у Польщі називають його втрату, зокрема через перебування за межами країни понад місяць. Про це повідомляють у міністерстві внутрішніх справ та адміністрації Польщі. Втім, чимало українців повідомляють, що причиною переїзду стала неприязнь поляків, пише «24 канал» з посиланням на «Радіо Свобода».
Чому все більше українців їде з Польщі?
Юлія Московчук залишила Мелітополь разом зі своїми двома синами у перший день повномасштабної війни. Прихисток родина знайшла у місті Торунь, що за понад 250 кілометрів від Варшави. Згодом в Торунь також приїхали її мама, тато та бабуся.
Жінка поділилася, що Польщу обрала через близькість до України, а також через те, що розуміла польську. Місцеві прийняли родину добре: допомагали з житлом, одягом та їжею. Але українка поділилася, що кілька разів її старший син потрапляв у неприємні ситуації через те, що спілкувався українською мовою.
Він їхав в трамваї чи автобусі й розмовляв телефоном. До нього причепилися: «Чому ти в Польщі не говориш польською?». Він відповів, що розмовляє з українцями й говорить рідною мовою. Конфлікт був, але мінімальний. Або гуляв на вулиці з другом, теж українцем. До них підійшов чоловік і почав говорити, що потрібно розмовляти польською. Там майже дійшло до бійки, але другий хлопець дістав телефон і почав знімати цього чоловіка, тоді все закінчилося, – розповіла Юлія Московчук.
Першого липня 2026 року родина повернулася до України і зараз проживає в Запоріжжі. Повертатися до Польщі Юлія не планує, а причиною називає сукупність різних факторів: сум за домом, бажання дітей навчатися в українській школі тощо.
Але ще одним фактором було ставлення до українців. У мене теж був страх: не дай, Боже, щось станеться. Було страшно вийти на вулицю, з кимось заговорити, щоб почули, що ти українець, – додала жінка.
Тим часом українка Людмила з двома доньками переїхала до Польщі з Києва з двома доньками. Після півтора року життя родина переїхала до Іспанії, а ще через сім місяців повернулася до Польщі знову задля навчання доньок.
Втім, після повернення ставлення до українців відчувалося вже зовсім іншим – її родина почала стикатися з неприязню через українське походження.
Було таке враження, наче ти йдеш вулицею, а тобі зараз камінцем кинуть у спину. Відчували косі погляди. Моя мама останнім часом, коли їхала з роботи, не розмовляла в автобусі українською. Коли хтось телефонував, відповідала, що передзвонить уже вдома. Донька пішла підпрацьовувати в магазин, а працівниця-полька їй сказала: «Ти тут працювати точно не будеш, їдь в Україну». Нам обмазували двері варенням, підкидали сміття, а потім один поляк із нижнього поверху почав кричати мамі: «Їдьте в Україну!», – розповіла Людмила.
Остаточне рішення про переїзд з Польщі жінка ухвалила після інциденту з донькою. Та гуляла у парку з друзями, коли до компанії підійшли дорослі поляки та попросили цигарки. Підлітки відповіли, що не палять, і після цього почався конфлікт через український акцент.
Почалися словесні образи. Моя донька взагалі стояла осторонь, дивилася щось у телефоні. Жінка-полька вирвала телефон у неї з рук і вдарила її так, що вибила зуби. Один передній зуб – майже під корінь, ми його так і не змогли врятувати, другий постраждав трохи менше. Коли побачили в дитини кров – втекли, – розповіла жінка.
За її словами, підлітки одразу ж побігли до магазину, де були поліціянти, але ті наказали їм іти додому. Після цього жінка подала заяву до поліції, але підозрюваних досі не встановили.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
На сайті використовуються файли cookie. Для згоди, будь ласка, натисніть «Прийняти». Докладну інформацію можна знайти на сторінці Політика конфіденційності.