Заспокоює нерви та знижує тиск: у лісах Полісся росте цілюща, але водночас отруйна рослина (фото)
У волинських лісах та на узліссях можна зустріти незвичайну рослину з яскраво-жовтими квітами та синювато-фіолетовими листочками. Це перестріч гайовий, або дібровний (Melampyrum nemorosum), який у народі називають «Іван-та-Марія», «брат-і-сестра», «день-і-ніч» та іншими назвами.
Про особливості рослини розповіли у спільноті «Лісовиця».
Рослина особливо помітна завдяки контрастному забарвленню. Її квіти переважно яскраво-жовті, а верхні приквіткові листки мають синювато-фіолетовий або темно-пурпуровий відтінок. У міру росту рослини вони можуть зеленіти.
Перестріч гайовий – однорчна напівпаразитична рослина, яка може виростати до 20–60 сантиметрів. Вона здатна самостійно здійснювати фотосинтез, але водночас підземними корінцями-присосками приєднується до коренів сусідніх рослин і отримує від них воду та мінеральні речовини.
Росте перестріч у листяних та мішаних лісах, на галявинах, узліссях і серед чагарників. На Волині його можна зустріти, зокрема, на територіях природоохоронних зон, серед яких Цуманська пуща та Шацький національний природний парк. Цвіте рослина тривалий час – від травня до вересня, а за сприятливих умов може квітнути й до жовтня.
Цікаво, що поширюватися лісами перестрічу допомагають мурахи. Його насіння має спеціальні поживні придатки з ароматними речовинами, які приваблюють комах. Мурахи забирають насіння до своїх гнізд, частково використовують поживні частини, а рештки викидають. Так рослина отримує можливість освоювати нові території.
Чому «Іван-та-Марія»?
Народні назви перестрічу пов'язані передусім із незвичайним забарвленням рослини. Контраст жовтих квітів і фіолетово-синіх верхніх листків нагадує поєднання двох різних кольорів або навіть двох персонажів. Звідси й назви «Іван-та-Марія», «брат-і-сестра» та «день-і-ніч».
Є й близький вид – перестріч луговий (Melampyrum pratense). Його квіти також жовті, але верхівкові листки зазвичай зелені.
Рослину використовували в народній медицині
Перестріч має й історію використання в народній медицині. З лікувальною метою традиційно застосовували надземну частину рослини та плоди. Їй приписували заспокійливі, протизапальні та інші властивості.
У народній практиці настої перестрічу використовували при головному болю, запамороченні, невралгії, проблемах із травленням, а також як засіб для зовнішнього застосування при шкірних висипаннях, подразненнях та запаленнях. Із трави також робили компреси та ванни.
У складі рослини виявили різні флавоноїди та фенольні сполуки, зокрема кавову, хлорогенову й ферулову кислоти. Містить вона й аукубін – іридоїдний глікозид, якому в наукових дослідженнях приписують антиоксидантні та протизапальні властивості.
Втім, це не означає, що перестріч можна використовувати як звичайні ліки. Рослина містить біологічно активні й потенційно токсичні речовини, а доказів безпечного лікування конкретних захворювань препаратами перестрічу недостатньо.
При надмірному вживанні можуть виникнути сонливість, слабкість, нудота, блювання та діарея. Особливо небезпечним є можливий вплив на роботу серця.
Тому самостійно заготовляти перестріч для лікування або пити його настої без консультації лікаря не варто. Рослина протипоказана дітям, вагітним і жінкам, які годують грудьми, а також людям із серцевою недостатністю.
Попри це, перестріч залишається цікавою частиною волинської флори. Його яскраві «жовто-фіолетові» суцвіття легко помітити на тлі зеленого лісу, а за красивою квіткою ховається справжня маленька стратегія виживання: напівпаразитичне живлення, співпраця з мурахами та здатність освоювати нові галявини.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
- Рідкісна краса з пелюстками в клітинку: в лісах Полісся росте отруйна квітка-шахівниця (фото)
- Щириця, яку вважають бур’яном: чим може бути корисний амарант
- Пахне дорогим парфумом: у лісі причаїлась рожева красуня з «хутром» на стеблі (фото)