Традиції, про які майже забули: що українці робили з маком після Маковія

Більшість українців знає свято Маковія завдяки шуликам чи освяченню букетів–маковійчиків у церкві. Проте в народній традиції мак мав значно ширше значення.

Його використовували не лише в обрядах, а й для захисту оселі, викликання дощу та навіть як символ пам'яті про загиблих. Про це для 24 Каналу розповіла етнологиня Інституту народознавства НАН України Анастасія Кривенко.

«З огляду на заборону його вирощування, застосування маку на Маковія суттєво скоротилося. Нині його переважно освячують разом з іншими рослинами у букетику, а раніше це був головний атрибут свята. Передусім, з нього готували обрядові страви – пекли коржі (шулики), пироги, варили вареники тощо. Зараз сам звичай пекти обрядові коржі-шулики поступово відходить у минуле», – зазначила науковиця.

Етнологиня підкреслила, що раніше мак використовували значно ширше: його сипали в криниці, щоб викликати дощ, та обсипали ним хати й господарські споруди для захисту від всього злого. Особливо помічним був польовий мак-видюк. Мак вважався посередником між світом людей та світом мертвих. Здавна вірили, що він виростає на місцях битв, де пролилася людська кров – недарма саме червоний мак став в Україні офіційним символом пам'яті.

Приготування обрядових страв з маку, а також з яблук та інших фруктів за локальними рецептами - варта уваги форма збереження народних традицій серпня.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• Медовий Спас 2026: що обов’язково потрібно зробити, історія та традиції свята
• «Маковійчик»: що символізує Спасівський букет та з яких квітів він складається (фото)
• Що не можна робити на Медовий Спас