«Православ'я головного мозку»: Волинь лідирує за присутністю УПЦ (МП) на заході України
Поки сусідні Львівська та Івано-Франківська області звітують про повну відсутність або мінімальну присутність структур УПЦ (МП), Волинь продовжує демонструвати зовсім іншу динаміку. Станом на початок 2026 року на Волині офіційно діє близько 416–500 релігійних організацій «московського патріархату», а у їхньому фізичному користуванні перебуває щонайменше 100–120 капітальних храмів.
Про це пише у фейсбуці відомий волинський письменник Василь Слапчук.
Цифри, що змушують задуматися
Після початку повномасштабного вторгнення баланс сил таки змінився: кількість парафій Православної церкви України (ПЦУ) на Волині перевищила кількість парафій МП (понад 640 проти 500). Проте, якщо порівнювати з іншими західними регіонами, Волинь залишається лідером за кількістю громад, які досі асоціюють себе з «московським патріархатом».
Процес переходу громад до ПЦУ, який був активним у перші роки війни, останнім часом суттєво загальмував. Якщо за період з 2022 по 2026 рік змінити конфесійну приналежність наважилися 82 громади, то за весь 2025 рік офіційну процедуру переходу завершили лише 4.
Досвід сусідів: як це зробили на Львівщині?
Львівська область стала першою, де офіційно підтвердили закриття або перехід до ПЦУ усіх юридично зареєстрованих громад МП. Секрет успіху був не лише у волі самих вірян, а й у стратегії місцевої влади:
- Майнові важелі: скасування права постійного користування землею під храмами.
- Робота з орендою: розірвання договорів оренди на приміщення, що перебували у комунальній чи державній власності.
- Боротьба з незаконним будівництвом: знесення споруд, зведених без відповідних дозволів (самобудів).
На Волині ж Волинська обласна рада ще 11 квітня 2023 року ухвалила рішення про заборону діяльності УПЦ (МП), проте, як бачимо з цифр, юридичні заборони – це одне, а фактична присутність – зовсім інше.
«Феномен» чи проблема?
Питання, яке все частіше звучить у волинському суспільстві: чому ми досі маємо таку високу концентрацію УПЦ (МП)?
Відповідь, імовірно, лежить у площині двох факторів:
- Людський фактор: значна частина вірян на Волині залишається вірною традиції та своїм парафіям, де ідеологічний вплив російської церкви залишається сильним.
- Політична воля: успішний досвід Львівщини доводить, що без комплексного використання майнових та юридичних механізмів з боку влади лише декларативних рішень про заборону недостатньо.
«Хто мені пояснить, що це за такий волинський феномен православʼя головного мозку? І чи це проблема у людях, чи у місцевій владі? Чому у Львівській та Івано-Франківській областях змогли (у Тернопільській кількість парафій УПЦ МП є мінімальною, хоча все ще зберігають юридичну присутність), а в Волинській царює "рускій мір"?» – запитує письменник.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
- У селі на Волині зупинили будівництво храму УПЦ МП: що коїться (фото)
- Обитель, куди їздили молитися топ-політики: чим живе Зимненський монастир під час війни (фото)
- УПЦ МП визнали пов'язаною з російською православною церквою