Хто окупував найбільший авторинок заходу України та доїть з нього мільйони?

П'ятниця, 03 липня 2026, 09:00

На найбільшому авторинку заходу України вже роками хазяйнують приватні ділки, а не комунальне підприємство Луцька, яке й має опікуватися цими ділянками. Натомість посадовці віддають землю бізнесменам, які вже чимало років поспіль косять собі у кишені мільйони, хоча ці кошти могли наповнювати міську казну. Сам очільник КП «АвтоПаркСервіс» визнає проблему, та сам роками нічого не робить, аби виправити ситуацію. Тим часом в бюджет – копійки, а сумнівним підприємцям, яких пов'язує один відомий ресторатор, – золоті гори.

Журналісти сайту новин Луцька та Волині «Конкурент» дізнавались, що відбувається на землях авторинку та як так вийшло, що замість міста гроші там збирають сумнівні персони.

«АвтоПаркСервіс» має у своєму розпорядженні 5 ділянок в районі авторинку, загальна площа яких становить понад 2,7 га. Договори на право самостійно здійснювати постановку транспортних засобів на автопарковках укладені із трьома ФОПами:

  • дві ділянки має Дмитро Долинчук;
  • ще дві Володимир Наумчук;
  • одну Дмитро Якимович.

За 2025 рік КП «АвтоПаркСервіс» сумарно отримало від цих осіб понад 3,1 млн грн за те, що вони зможуть розмістити автівки на паркувальних майданчиках.

Аудит виявив мільйонні порушення

«Аудитори виявили, що реальні користувачі цих ділянок платять комунальному підприємству лише 45 грн/паркомісце в день. І платить лише у вівторок та неділю, коли працює авторинок. Натомість людям ці місця здають цілодобово, адже автівки звідти нікуди не діваються. Але і це ще не все. У договорі передачі ділянки зазначено, що вони віддають в користування 110 паркомісць, але якщо перерахувати реальні місця, то їх там налічили майже 190», – розповідав представник Громадянського руху «СВІДОМІ» Андрій Лучик у своєму телеграм-каналі.

centerАндрій Лучик
 

За даними перевірки, у документах зазначена менша кількість місць, на яких можна ставити автомобілі, ніж є по факту. Крім того, незрозумілі й розрахунки, за якими платять підприємці. Зокрема, у висновках Держаудитслужби згадано про 45 грн/паркомісце, але у відповіді на наш запит на підприємстві взагалі повідомили, мовляв, такий тариф комунальники навіть не затверджували. Натомість у додатках до договору ця цифра фігурує.

Тож питання, хто тут лукавить – незалежні аудитори чи, як видається, дуже залежні комунальники – лишається відкритим.

Разом з тим, директор КП «АвтоПаркСервіс» Олег Бахтай навіть не заперечує, що ось уже кілька років поспіль місто фактично годує приватних ділків, хоч могло самотужки хазяйнувати на цій території. Проте з кожним роком договори з ФОПами все продовжуються.

«На мою думку, якби підприємство саме займалось веденням цієї діяльності, то ми б отримали більше вигоди з цього, ніж здавати це приватним суб'єктам господарювання. Я коли прийшов на підприємство і вже договори були укладені», – казав Бахтай під час засідання профільної комісії мерії з питань ЖКГ.

centerОлег Бахтай
 

Проте на питання, чому за стільки років нічого не змінилось, відповіді не пролунало.

Щобільше, договори зі згаданими вище підприємцями укладали напряму – без конкурсу. У теорії, якби місто виставило ділянки на аукціон, то охочі там працювати змагалися і пропонували б більші ціни за оренду, що вигідніше для міста. Але маємо геть протилежну ситуацію – «АвтоПаркСервіс» невідомо з яких причин і критеріїв віддав землю чомусь конкретно цим людям.

Хто господарює на авторинку?

Дмитру Долинчуку 31 рік, а ФОПом чоловік став за місяць до укладення першого договору з «АвтоПаркСервісом». Серед видів діяльності – понад три десятки КВЕДів, а основний – торгівля будматеріалами. Дмитро родом з Ківерців, займається легкою атлетикою, а віднедавна зайшов й у медичну сферу. Так, у березні 2026 року став власником ТОВ «ІНТЕР ФАРМ АЛЬЯНС», яке займається оптовою торгівлею фармацевтичними товарами.

За даними журналістів «Сили правди», ймовірно, отримати можливість працювати на авторинку він міг з легкої руки Андрія Котищука – відомого луцького ресторатора та бізнесмена. Нещодавно ми розповідали, що і сам Котищук не цурається заробляти на міських бюджетах, адже його компанія фактично стала монополістом на ринку встановлення підземних смітників в обласному центрі. Проте такий успішний-успіх сам бізнесмен відмовився коментувати.

Крім того, у соцмережах Долинчук виставляв оголошення про здачу в оренду приміщень в офісному центрі компанії «Твоя оселя ЛТД» на вулиці Львівській у Луцьку, яка належить партнеру Андрія Котищука Миколі Горчинському. На запитання журналістів обоє відповідати не схотіли, а подекуди навіть і рознервувались.

Інший бізнесмен – Володимир Наумчук, який зареєструвався підприємцем ще у 2019 році. Основний вид діяльності – надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна. Одну з ділянок віддали йому у відання через те, що той, нібито, дуже справний господарник – гарно зробив іншу територію і таким чином заслужив сам отримати право орендувати паркомісця.

Третій підприємець – 28-річний Дмитро Якимович. Ділянку від «АвтоПаркСервісу» він отримав 1 грудня 2023 року. Тільки-от, за даними YouControl, Дмитро закрив свого ФОПа у червні 2023 року, а потім – 12 грудня 2023 року – знову зареєструвався ФОПом. Він схоже також не чужа людина для Андрія Котищука, адже був керівником його фірми, яка й освоювала бюджетні мільйони на смітниках у Луцьку.

Якимовичу виділили 70 паркомісць, за які він платить 45 грн/місце, але сплачує він не за увесь місяць, а лиш за 8 днів. Усі ці речі прописані у додатку до його договору. Доволі вигідні умови, чи не так?

centerДодаток до договору із Дмитром Якимовичем
 

Скільки міський бюджет може недоотримувати?

За даними аудиторів, згадані вище ділки сплачуюють підприємству кошти лиш за 8 днів на місяць (коли ринкові дні). Якби ж справляли плату за усі дні оренди, адже автівки там стоять завжди, тоді б комунальне підприємство отримало набагато більше доходу. Нумо рахувати. Наприклад, візьмемо нашого першого героя – Дмитра Долинчука, який має дві ділянки на авторинку. За інформацією від «АвтоПаркСервісу», яку ми отримали у відповіді на наш запит, чоловік за одну ділянку торік заплатив 984 тис. грн. І це, як кажуть аудитори, кошти лиш за вісім днів оренди на місяць. Тобто за цей час він платив 82 тис. грн або ж 10,2 тис. грн за один день. Натомість за всі 30 днів оренди йому б довелося викласти 307,5 тис. грн, а за рік могло б набігти майже 3,7 млн грн. Має він і меншу ділянку, за яку платить 384 тис. грн за рік. Натомість якби він сплачував за усі 30 днів оренди, як це зазвичай і практикують, то мусив би відрахувати у бюджет 1,4 млн. Тобто тільки на двох ділянках міська казна може недоотримувати 3,8 млн грн в рік. 

За ці кошти «АвтоПаркСервіс», наприклад, міг би облаштувати три паркувальних майданчики, як-от біля обласного драмтеатру – з новою розміткою, шлагбаумом, автоматичним розпізнаванням номерів. А ті своєю чергою приносили б додатковий дохід громаді.

Що ж до інших користувачів ділянок, то, за нашими підрахунками, від такого способу господарювання сумарно комунальники можуть недоотримати 5,3 млн грн в рік.

Таким чином, за нашою математикою, в рік міські комунальники можуть недоотримувати приблизно 9,1 млн грн. 

Зауважимо, що термін дії договорів з підприємцями становить 1 рік і він автоматично продовжується, якщо ні «АвтоПаркСервіс», ні самі ФОПи не висловлять бажання його розірвати. Судячи з наших підрахунків, гадаємо, бізнесменам дуже вигідно косити кеш на цих теренах, але от комунальному підприємству Луцька – чималі збитки. Якщо договір можна розірвати просто лиш за одного бажання керівника – то виникає питання, чому ж цього так і не зробили?

***

Ситуація на луцькому авторинку показує, як комунальний ресурс роками працює не в інтересах громади, а приносить прибутки обмеженому колу приватних осіб. Попри зауваження аудиторів, питання щодо реальної кількості паркомісць, непрозорі розрахунки платежів та очевидну економічну невигідність для міста, нічого роками не змінюється.

Особливо дивно те, що керівництво «АвтоПаркСервісу» фактично визнає: самостійне управління майданчиками могло б приносити місту значно більше доходів. Однак замість перегляду підходів договори з приватними підприємцями продовжують діяти, а бюджет Луцька й надалі стоїть осторонь такої золотої жили. Натомість до неї підставили кишені люди, які, ймовірно, пов'язані між собою, так ще й уже були дотичні до освоєння бюджетних мільйонів.

У підсумку маємо ситуацію, коли понад 2,7 гектара комунальної землі на найбільшому авторинку заходу України фактично стали джерелом стабільних прибутків для приватних структур.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: