Безбар'єрність починається з креслень: у Луцьку говорили про те, як будувати, щоб не переробляти

Автор: Ольга Зейлик |
П'ятниця, 26 червня 2026, 17:40

Питання безбар'єрності зараз гостро стоїть по всій країні. Це не лише про комфорт для усіх жителів, а й про гідність та повагу. Про це мають думати і замовники, і проєктанти, і виконавці робіт з облаштування просторів. І лише працюючи разом, а також з допомогою організацій, що займаються контролем безбар'єрності, можна досягнути гарних результатів. Однак зробити простір доступним значно легше, якщо почати з проєкту, не виправляючи помилки у вже збудованих приміщеннях.

Про це говорили у п'ятницю, 26 червня, під час заходу «Безбар'єрний простір починається з проєкту: проблематика та рішення у проєктній документації».

На події були присутні представники місцевої, обласної влади, працівники проєктних бізнесів, архітектори, члени ГО «Зруш скелю» та інші фахівці.

 

Заступник міського голови Валентин Хаймик зазначив, що у Луцьку вже бували випадки, що підрядники виконували роботи, вказані у проєктах, а згодом з'являлися зауваги щодо доступності цих просторів. Тому варто врахувати усе ще на перших етапах.

Валентин Хаймик
 

«Дуже часто питання безбар'єрності ми оцінюємо на етапі завершення робіт. Та на мій погляд, оцінка безбар'єрності, закладання тих вимог, які мають бути враховані, мають починатися на етапі проєктування. Тому Євгеном Сивоплясом (очільником ГО «Зруш скелю», - ред.) була ініційована така зустріч з проєктними організаціями для того, щоб ми – замовники, підрядники – усі розуміли, співпрацювали і були партнерами в питаннях врахування вимог безбар'єрності.

 

Сьогодні безбар'єрність має включати в себе різні категорії: і людей з інвалідністю, і батьків з дитячими візочками, військових, які приходять після поранень, людей похилого віку. Усіх вимог мають дотримуватися вже на етапі проєктування. Я розумію, що інколи виникають якісь проблеми, є додаткові питання, але для того, щоб економити і час, і кошти, щоб не було моментів, коли проєктна організація зробила, підрядник розпочав роботи, а потім доводиться щось переробляти, потрібно працювати.

 

Тому ми і хочемо робити такі зустрічі, щоб наше місто, громада і загалом область один одному допомагали і рухались разом», – каже Хаймик.

 

Заступник Луцького міського голови також зауважив, що зустрічі такого формату планують провести і з виконавцями робіт, і з органами самоврядування, аби питання доступності було ефективно пропрацьоване.

Очільник ГО «Зруш скелю» та ветеран Євген Сивопляс активно досліджує та допомагає громадам стати безбар'єрними. Про важливість моментів, які ховаються в дрібницях, він переконався на власному досвіді, коли під час виконання бойового завдання отримав поранення і втратив кінцівку.

Євген Сивопляс
 

Євген поділився, що у лікарні було проблемно навіть помитися і подбати про себе, бо на 900 ліжкомість не було жодної пристосованої душової. І таких випадків, де він відчував незручності, на жаль, було дуже багато.

Так почався його шлях змін і боротьби з бар'єрами. Згодом він з однодумцями, вивчивши норми, почав перевіряти і консультувати різноманітні органи у питанні безбар'єрності.

 

«Я відчув такий біль і таку несправедливість, що зробили мене заручником. Цього не заслуговую я, цього не заслуговують інші побратими, щоб валятися у громадській вбиральні через слизьку підлогу, наприклад. Так розпочалася наша діяльність, тестуваня, вивчення ДБН, стандартів, постанов.

Хочеться, щоб кожен, хто має порушення здоров'я, відчували гідність і повагу держави в абсолютно кожному метрі простору. Щоб перетинаючи поріг свого житла, людина відчувала, що держава її поважає і дбає про неї», – каже Євген Сивопляс.

Учасники зустрічі мали нагоду переглянути один зі звітів організації, де щойно облаштовані засоби не завжди відповідали державним будівельним нормам.

  

До розмови підключилися й представники проєктних організацій. Їм було цікаво дізнатися, хто за що врешті відповідає і яким чином облаштувати простори так, аби не доводилося переробляти.

  

Вони також підсвітили проблему змін ДБН, адже розробки проєктів могли відбуватися роками раніше, а виконання – зараз.

У підсумку учасники заходу домовились співпрацювати разом, щоб Волинь стала більш доступною для усіх її мешканців, а також дійшли згоди в тому, аби вже на початкових етапах у проєктах враховувати норми з безбар'єрності.

     

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: