Луцьк – у ТОП-10 міст України за рівнем безбар’єрності: за якими показниками пасемо задніх

Луцьк увішов до рейтингу міст за рівнем фізичної безбар’єрності. Наше місто посіло шосте місце.

Так, Міністерство розвитку громад та територій презентувало рейтинг міст-обласних центрів за рівнем фізичної безбар’єрності, який дозволяє оцінити, наскільки українські міста є доступними для маломобільних груп населення та як громади впроваджують принципи безбар’єрності.

Рейтинг був сформований спільно з ЛУН на основі аналізу відкритих даних та офіційної звітності органів місцевого самоврядування.

Він охопив такі ключові показники доступності міського середовища, як

• доступність інформації про об’єкти (кількість оцифрованих об’єктів на Мапі безбар’єрності на території міста, одиниць на 1000 населення)
• адаптація будівель і просторів (оцінка безбар’єрних об’єктів на території міста, у відсотках)
• розвиток безбар’єрних маршрутів (готовність маршруту, частка безбар’єрних об’єктів на маршруті, у відсотках)
• доступність громадського транспорту (частка безбар’єрного транспорту для маломобільних груп населення, у відсотках)
• фінансування заходів безбар’єрності з міського бюджету за 2020–2025 рр
• кількість проведених засідань місцевих рад безбар’єрності
• залученість людей з інвалідністю до прийняття рішень у громаді (кількість проведених засідань місцевих рад безбарʼєрності та кількість амбасадорів безбар’єрності у громаді)*

Щоб можна було порівняти різні показники безбар’єрності, для кожного з них розраховувався окремий індекс.

Загальний рейтинг міста – це сума індексів за всіма показниками. Чим більша підсумкова сума індексів, тим вищу позицію займає місто у рейтингу і, відповідно, тим кращим є загальний рівень фізичної безбар’єрності.

Лідером рейтингу став Львів із загальним індексом – 19,22. Місто продемонструвало високі результати одразу за кількома напрямами – безбарʼєрність будівель і просторів (індекс – 4,09), наявність безбар’єрних маршрутів (3,75), залученість людей з інвалідністю до прийняття рішень у громаді (3,38), доступність транспорту для маломобільних груп населення (2,06)

Друге місце посів Харків із загальним індексом – 15,15. Крім того, Харків забезпечив найбільше фінансування безбарʼєрності за останні пʼять років (індекс - 7,79) і високу оцінку безбарʼєрності будівель і просторів (2,92).

До трійки лідерів також увійшла Вінниця з загальним індексом – 12,77 і високим індексом фінансування безбарʼєрності за останні пʼять років (3,56).

Луцьк – на шостій сходинці з показником 10,49.

«Безбар’єрність сьогодні – один із базових принципів формування нової якості життя в громадах. Йдеться про можливість кожної людини безперешкодно пересуватися містом, користуватися транспортом, отримувати базові послуги, бути повноцінною частиною суспільного життя. Наразі це питання стосується дуже широкого кола людей — ветеранів, людей старшого віку, батьків із дітьми, людей із тимчасовими травмами чи порушеннями мобільності. Тому сформований рейтинг міст — це більше, ніж їх порівняння між собою, він дає можливість краще зрозуміти поточний стан доступності у громаді та визначити пріоритети для подальших змін», – наголосив Олексій Кулеба, віцепрем’єр-міністр з відновлення України – міністр розвитку громад та територій.

При цьому за окремими показниками міста-лідери розташувались наступним чином:

Доступність інформації про безбар'єрність об'єктів

• Луцьк (індекс - 2,39)
• Житомир (2,24)
• Запоріжжя (1,96)

Безбар'єрність будівель і просторів

• Львів (4,09)
• Харків (2,92)
• Полтава (2,64)

Наявність безбар'єрних маршрутів

• Львів (3,75)
• Житомир (2,66)
• Луцьк (2,64)

Доступність транспорту

• Кропивницький (2,78)
• Луцьк (2,17)
• Львів (2,06)

Фінансування безбарʼєрності

• Харків (7,79)
• Вінниця (3,56)
• Львів (2,74)

Кількість проведених засідань Місцевих рад безбар'єрності

• Чернівці (2,39)
• Житомир (2,2)
• Суми (2,02) і Львів (2,02)

Кількість амбасадорів

• Львів (3,38) і Полтава (3,38)
• Житомир (2,82) і Кропивницький (2,82)

Результати аналізу свідчать:

• Високі результати показали міста, які не обмежуються окремими рішеннями, а працюють комплексно: створюють безбар’єрні маршрути, оцифровують об’єкти, передбачають фінансування у місцевих бюджетах тощо.
• Транспорт залишається одним із найслабших напрямків. Навіть у містах із високими позиціями у рейтингу рівень доступного транспорту часто лишається недостатнім. Оновлення рухомого складу потребує значних ресурсів та довгострокового планування.
• Фінансування безбар’єрності суттєво відрізняється між громадами. Частина міст інвестує у безбар’єрність системно та протягом кількох років, окремі громади або мають мінімальне фінансування, або не надали відповідних даних.
• Залучення людей з інвалідністю до ухвалення рішень впливає на якість змін. Міста, де активно працюють ради безбар’єрності та амбасадори доступності, демонструють більш послідовний та практичний підхід до розвитку міського середовища.
• Оцифрування об’єктів стає важливим інструментом розвитку безбар’єрності. Міста, які активно наповнюють Мапу безбар’єрності та працюють із даними, мають більше можливостей для планування змін і визначення пріоритетів розвитку доступного середовища.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• На Волині створюють перше в Україні безбар'єрне місце відпочинку в лісі (фото)
• Понад 3 кілометри перешкод на колісних кріслах: у Луцьку провели ходу безбар’єрності (фото, відео)
• Бар'єри замість пандусів: як у Володимирі порушують права маломобільних груп населення (фото) 
• У Луцьку можна встановити пандус без дозволу на будівництво