Боровик диявола: який отруйний «двійник» маскується під білий гриб (фото)

В лісах України росте небезпечний і дуже отруйний «двійник» білого гриба. Але помилка грибника може коштувати здоров’я.
Про гриб-двійник пишуть у фейсбук-спільноті «Флора і Фауна України».
Сатанинський, або Чотрів гриб ще називають «хибним білим». Він привертає увагу грибників своєю великою, масивною формою, що робить його візуально схожим на білий гриб. Проте, на відміну від «царя грибів», сатанинський гриб містить токсин болесатин, викликає важкі отруєння шлунково-кишкового тракту та має чіткі «сигнальні» червоні ознаки на ніжці та порах, які важливо знати кожному грибнику.

Опис гриба
Чортів гриб (Rubroboletus satanas) – великий трубчастий гриб із роду Rubroboletus, що відразу привертає увагу контрастним забарвленням: світла шапка, яскраво пофарбовані пори та червонувата сітка на масивній ніжці.
-
Шапка: Діаметром зазвичай 7–20 см, у великих екземплярів може перевищувати 25 см. Поверхня суха, гладка або злегка оксамитова. Забарвлення від білувато-сіруватого до брудно-сірого, оливково-сірого чи з жовтувато-охристими або рожевуватими відтінками та плямами. Край шапки часто трохи підгорнутий.
-
Трубочки та пори (гіменофор): Спочатку лимонно-жовті, з віком швидко набувають оранжевого, помаранчево-червоного, а потім насичено червоного кольору. Пори дрібні, округлі. При натисканні чи пошкодженні швидко синіють, іноді з темно-синьо-зеленим відтінком.
-
Ніжка: Висотою 5–15 см, товста, бульбоподібна або булавоподібна, у нижній частині часто значно потовщена. Забарвлення від жовтуватого вгорі до червоного, карміново-червоного або оранжево-червоного в середній і нижній частині. Вкрито виразним сітчастим візерунком, який зазвичай темно-червоний.
-
М’якоть: Щільна, м’ясиста, білувата або злегка кремова. На зрізі повільно синіє чи синьо-зеленіє. У старих плодових тіл запах різкий, неприємний, іноді його порівнюють із запахом падалі або гнилого цибулевого лушпиння. Смак м’якоті пробувати не слід через токсичність гриба.
-
Споровий порошок: Оливково-бурий.

Чому його плутають із білим?
Хоча схожість радше загальна – масивна форма, товста ніжка і трубчастий шар під шапкою – саме ці ознаки часто вводять в оману недосвідчених грибників. Білий гриб не має яскраво-червоних пор, червоної сітчастої ніжки й характерного посиніння м’якоті після пошкодження.


Сатанинський гриб також можна сплутати з деякими дубовиками та іншими представниками родини болетових, серед яких є умовно їстівні, неїстівні й отруйні види. Правило просте: якщо не впевнені у визначенні гриба – не беріть його до кошика.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Схожі, як дві краплі: як відрізнити справжній боровик від «двійника»
Токсичність та їстівні властивості
Сатанинський боровик – отруйний гриб. У разі вживання може викликати важкі отруєння. Основним токсином вважають болесатин – токсичний білок/глікопротеїн, який порушує синтез білків у клітинах. Також містить невелику кількість мускарину.
Симптоми отруєння:
- нудота, сильне блювання;
- біль у животі, діарея;
- загальна слабкість, запаморочення, головний біль;
- у тяжких випадках – зневоднення, падіння тиску.
У деяких країнах іноді вважається «умовно їстівним» після тривалої термічної обробки, проте токсикологи одностайно не рекомендують вживати сатанинський боровик у їжу.
Коли і де росте
Сатанинський боровик – теплолюбний вид. Плодоносить з червня до вересня у теплих світлих листяних лісах, переважно з дубом, буком, грабом, липою, ліщиною, каштаном, з якими утворює ектомікоризу. Полюбляє вапнякові ґрунти, узлісся, лісові галявини.
Вид поширений переважно в Південній та Центральній Європі, на Кавказі, у деяких регіонах Малої Азії. У північніших областях трапляється рідко. В Україні може бути знайдений локально в тепліших районах, однак загалом вважається рідкісним грибом.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Небезпечна схожість: у лісах росте отруйний двійник гриба-парасольки (фото)
Цікаві факти
1. «Диявольська» назва. Видова назва satanas походить від латинського слова «сатана» і недвозначно натякає на «поганий характер» гриба. Таке ім’я він отримав саме через токсичність та різкий, неприємний запах старих плодових тіл.
2. Зміна роду. Тривалий час гриб був відомий як Boletus satanas і відносився до «класичних» боровиків. Лише у ХХІ столітті, після молекулярно-генетичних досліджень, його перенесли до окремого роду Rubroboletus, куди увійшли кілька схожих червонопористих видів.
3. Рідкісний, але показовий. Попри гучну славу, у природі сатанинський боровик трапляється не часто: він вимагає тепла, світла і вапнякових ґрунтів. Саме тому в більш холодних регіонах грибники знають його здебільшого з книжок, але фотографії й описи варто добре запам’ятати – для власної безпеки.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
На сайті використовуються файли cookie. Для згоди, будь ласка, натисніть «Прийняти». Докладну інформацію можна знайти на сторінці Політика конфіденційності.