Костел, готель і загадкові маєтки: що приховують старі будівлі Ковеля (фото)

Субота, 30 травня 2026, 10:42

Ковель зберігає архітектуру різних епох – від дерев’яних храмів і історичних кам’яниць до міжвоєнних особняків та радянського модернізму.

Проєкт «Полісся Перезавантаження» підготував добірку, яка через кілька прикладів дозволяє побачити різні періоди й архітектурні мови міста.

Костел Святої Анни

Костел Святої Анни – храм, який переїхав до Ковеля. Його датують 1771 роком, але в місті він з’явився лише у 1990-х, коли дерев’яну споруду перевезли сюди із села Вишеньки. Його головна особливість – дві вежі, що для дерев’яного костелу є рідкісним рішенням. Завдяки цьому силуету храм став однією з архітектурних візитівок Ковеля.

Аптека Фрідріксона

Колишня аптека Фрідріксона – приклад історичної комерційної забудови центру. Будівля пов’язана з аптечною справою родини Фрідріксонів, яку в Ковелі згадують із 1799 року. Саму дату споруди варто трактувати обережно: сучасний вигляд, імовірно, сформувався пізніше – 1870-1890-х років. Фрідріксони займалися фармацевтикою більше ста років, проте у 1939 році аптека була націоналізована радянською владою.

Залізничне училище

Колишнє залізничне училище – інституційна архітектура початку 20 століття. Будівлю датують 1901 роком, що пов’язує її з розвитком Ковеля як важливого залізничного вузла. Зовні це стримана цегляна споруда освітньо-технічної функції. Усередині особливо цінними є збережені елементи інтер’єру: дерев’яні двері, плитка, грубки та окремі деталі оздоблення.

Готель «Брістоль»

Готель «Брістоль» – одна з найвиразніших кам’яниць старого центру Ковеля. Будівля належить до забудови кінця 19 – початку 20 століття й вирізняється об’ємом, мансардним дахом і нетиповими вежами. На початку 20 ст. це був першокласний готель із номерами, кухнею та активним першим поверхом. Позаду головного корпусу зберігся другий корпус комплексу, де в міжвоєнний період працював кінотеатр «Одіон».

Жіноча гімназія Юлії Пирогової

Відома також як «Ковельчанка». Її зводили у 1908–1910 роках, а авторство пов’язують із видатним архітектором Олександром Вербицьким. Гімназія названа на честь Юлії Пирогової – начальниці гімназії та дружини Миколи Пирогова, мера Ковеля до Першої світової війни. У фасаді читаються риси раціонального напряму українського архітектурного модерну.

Колишній РАЦС

Колишній РАЦС на вулиці Степана Бандери – приклад міського особняка міжвоєнного періоду. Будівлю датують приблизно 1920 роком. Її образ формують високі вікна, парадна вхідна група та напівкруглі сходи.

Первісно це, ймовірно, була приватна житлова споруда, яка пізніше отримала адміністративну функцію й до недавна асоціювалася з міським РАЦСом.

«Дитячий світ» – радянський модернізм

Колишній «Дитячий світ» – приклад регіонального модернізму, ймовірно, 1970–1980-х років. Замість типової скляної площини тут використано рельєфний бетонний фасад із глибокими арковими прорізами. Вертикальні пілони, виступаючі модулі другого поверху й затінена вхідна група створюють виразну пластику. Це приклад торгової будівлі, де архітектура працює через конструкцію, тінь і ритм.

Палац культури

Ще одним прикладом радянського модернізму є палац культури імені Т. Г. Шевченка.

Цікаво, що у Ковельського Палацу культури є архітектурний «брат-близнюк» у Бердичеві – «Прогрес», будівництво якого розпочали у 1977 році. Така подібність нагадує про поширену тоді практику типових або повторюваних проєктів. Водночас у кожному місті ці споруди отримували власне життя.

Велика частина цікавих фасадів і архітектурних деталей сьогодні ховається за вивісками, прибудовами або пізнішими ремонтами.

«Одні будівлі відкрито говорять про свою історію – оригінальними фасадами, формами й масштабом. Інші роблять це тихіше: через двері, вікна, карнизи, сходи чи дрібні деталі, які легко не помітити з першого погляду. Саме через це місто варто розглядати уважніше», – йдеться в дописі.

Довідково:
Цю публікацію було створено в межах ініціативи «Полісся.Перезавантаження: створення економічної спільноти», яка фінансується Швейцарсько-українським проєктом «Згуртованість та регіональний розвиток України», Проєкт UCORD, що втілюється за підтримки Швейцарії через Швейцарську агенцію розвитку та співробітництва компанією NIRAS Sweden AB.
Проєкт «Полісся.Перезавантаження» створено за ініціативи ГО «місто.ребут».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: