На Волині на могилі чоловіка встановили унікальний хрест з купола церкви початку XVI століття (фото)
У Ковелі відновили давній Благовіщенський храм та зберегли унікальну реліквію – старовинний церковний хрест, який у радянські часи вдалося врятувати від знищення. Свого часу його таємно зберіг місцевий житель.
Про історію збереження і повернення церковної святині розповів Анатолій Семенюк у книзі «Благовіщенська святиня – історична пам'ятка архітектури і духовності».
У вівтарі на Нагорному місці відродженої Благовіщенської церкви в Ковелі зберігається унікальна церковна святиня. Це – хрест і бані старого храму.
Хрест з купола старої церквиСвятиня з XVI століття
За словами парафіян, історія хреста сягає початку XVI століття – часу, коли храм збудували та освятили князі Сангушки. Вважається, що це той самий хрест, який століттями прикрашав баню церкви.
З писемних згадок відомо, що церква до другої половини ХХ століття не горіла і не руйнувалася, тож хрест з бані не знімався і не було потреби його міняти. На користь цієї версії можна додати суто людський психологічний аспект: якби баня старовинної церкви з тих чи інших причин перебудовувалася чи реконструювалася, то віряни все одно ставили б на неї історичний «рідний» хрест.
Тож можна стверджувати, що церковний хрест – історична пам’ятка, як і церква, 1505 року.
Руйнування храму і дивовижний порятунок
На початку 60-х років ХХ століття церкву знищили за радянської влади. Придатне дерево використали на лаги для підлоги спортивного залу. Інші дерев’яні конструкції – на дрова. Ікони, що були на дерев’яних конструкціях опинилися на смітті.
Деяке церковне начиння передали Свято-Воскресенському собору. Церковний хрест із бані кинули в будівельні відходи.
Місцевий житель Максим Мартинюк ходив і спотикався об уламки будівельних відходів. Знаходив уламки потрощених ікон. Коли ж побачив серед решток храму хрест, зрадів. Вночі він потайки переніс його до своєї садиби.
«Ще й сьогодні дивуються люди, як Мартинюк доніс того хреста, якого й двом дужим чоловікам підняти важко», – зазначає Анатолій Семенюк.
Заховавши хрест, чоловік ризикував не тільки здоров’ям, але й благополуччям сім’ї. В ті часи за такий вчинок він міг і роботи позбутися, та й в далекі сибірські простори «загриміти». Та віра виявилась сильнішою.
Остання воля: хрест – на могилу
Перед смертю Максим Мартинюк заповів дітям поставити церковний хрест на його могилі.
У 1970 році діти виконали волю батька. Через деякий час на могилі встановили пам’ятник, а хрест, як церковну святиню, повернули громаді Свято-Благовіщенського собору.
Тепер віряни вважають, що після свята Благовіщення у них з’явилось ще одне – Воздвиження церковного хреста.
Святиня, що живе й сьогодні
Нині церковний хрест став діючою святинею для парафіян на свято Маковея, у Хрестопоклонну неділю і в день Воздвиження Чесного Хреста. Тоді церковна реліквія виноситься із вівтаря для поклоніння вірним.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
На сайті використовуються файли cookie. Для згоди, будь ласка, натисніть «Прийняти». Докладну інформацію можна знайти на сторінці Політика конфіденційності.