Зруйнована, але не забута: у ковельській церкві понад 100 років тому вінчався один із найвідоміших генералів (фото)
У Ковелі наприкінці ХІХ століття базувався один із відомих кавалерійських полків царської армії. Тут діяла полкова церква, до створення якої був причетний батько Лесі Українки – Петро Косач, а в її стінах вінчався майбутній генерал Олексій Брусилов.
Про це розповів на своїй фейсбук-сторінці ковельчанин Ігор Пініс.
Церкву в ім'я Святителя і Чудотворця Миколая збудував 19-й Кінбурнський драгунський полк, який передислокувався до Ковеля восени 1894 р. і увійшов до складу 7-ї кавалерійської дивізії.
Під час реформи кавалерії 1907 р. перенумерований у 7-й драгунський Кінбурнський Його Імператорської Високості Великого Князя Михайла Миколайовича полк. Полковий храм був влаштований у будівлі зведеного лазарету і знаходився за понад три версти від ескадронів. На прохання командира полку полковника Миколи Степанова місцева влада під церкву відвела ділянку землі. Хоча міське спрощене громадське управління в Ковелі очолював староста, уся повнота влади належала повітовому ватажкові дворянства, обов'язки якого на той час виконував статський радник Петро Косач – батько Лесі Українки.
На будівництво церкви досить солідний жертводавець виділив 6500 рублів. Потім ця сума збільшилася й іншими пожертвами. Навіть Імператор Микола II виділив для остаточного влаштування церкви 2000 рублів. Закладка полкового храму відбулася 11 серпня 1896 року, а до Великого Посту 1897 року чини полку вже могли відвідувати свій храм.
Церква також відома тим, що тут вінчався майбутній герой Першої Світової війни генерал Олексій Брусилов, який тоді був командиром 14-го Армійського корпусу (дислокувався в Любліні). Вранці 10 листопада 1910 р. Брусилов зустрів свою наречену Надію Желіховську, яка приїхала на вокзал до Ковеля з Одеси.
Наречений був у блискучому парадному мундирі, наречена – у сірій дорожній сукні та білому капелюсі. На вінчанні були присутні тільки кілька свідків. У 1913 році Кінбурзький полк із Ковеля перемістили до Володимира-Волинського.
Церкву знищили 1944 року під час наступу на місто Червоної Армії. Церква знаходилася між нинішніми вулицями Олени Пчілки та Івасюка – на території Ковельського МТМО , поблизу виритого котловану під нову поліклініку.
Коли саме влаштовали при полку церкву – невідомо, але судячи з того, що з 1790 року перебував при полку полковий священик і є церковні документи з того року, можна припускати, що і полкову церкву влаштовали приблизно в той самий час в ім'я пророка Самуїла, пам'ять якого святкують 20 Серпня – у день, коли з'явилося Височайше повеління про сформованість полку в 1798 р. Полкова церква в ім'я пророка Самуїла існувала і полкове храмове свято відбувалося до 1833 року;
Похідна (при полку) церква існує з 1801 року. Церква ця супроводжувала полк у походах:
1) у Вітчизняну війну 1812 р.,
2) у Турецьку війну 1877-1878 р.р.
З переходом 1913 року Кінбурзького полку з м. Ковеля до Володимира-Волинська, – приміщення під церкву передбачалося відвести в казарменому будинку.
Пам'ятки полкової церкви:
1) дві ікони (Спасителя і Божої Матері), вивезені з однієї церкви Болгарії під час Російсько-Турецької війни 1877 року. Ікона оч. давня, грецького письма (18х15 верш.);
2) Хрест і Євангеліє – 1799 року.
За штатом при церкві був покладений один священик.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
На сайті використовуються файли cookie. Для згоди, будь ласка, натисніть «Прийняти». Докладну інформацію можна знайти на сторінці Політика конфіденційності.