Фастфуд за Польщі: де і як перекушували волиняни 100 років тому
Маленькі ятки з канапками, візки з гарячим супом та ароматні ковбаски просто неба – це не опис сучасного гастрономічного фестивалю, а буденність міжвоєнного Ковеля та інших волинських міст.
Про те, чим перекушували жителі Волині у часи «панської» Польщі та як працював тогочасний стрітфуд, розповів на своїй фейсбук-сторінці ковельчанин Ігор Пініс.
Якщо наші прабабусі й прадідусі зголодніли посеред міста, то мали з чого вибрати. У Другій Речі Посполитій вистачало закладів на будь-який гаманець – від брудних забігайлівок, де черевики прилипали до підлоги, до елегантних ресторанів з кришталем і сріблом. Але їжу часто споживали не тільки в чотирьох стінах.
Досить було пари дощок, козла під стільницю та звичайного гасового примуса – і можна було відкривати свій маленький бізнес просто неба: на ярмарку, торговиську чи просто на вулиці. Клієнтів саджали за перехняблений стіл і саморобні лавки, а господиня розігрівала приготовані вдома страви чи заварювала чай і каву.
Такі пересувні «ресторани просто неба» – це не сучасний винахід. У міжвоєнній Польщі, зокрема на Волині, їх було безліч. Заможні ставилися до них зверхньо, а от прості люди, які постійно бігали в справах і не мали часу на повноцінний обід, дуже їх любили.
Власницями й «шеф-кухарками» таких точок майже завжди були жінки – підприємливі, енергійні й не надто заможні. У найпростішому варіанті достатньо було кошика, вистеленого соломою, кількох горщиків з гарячою їжею, великого дерев’яного черпака і сякого-такого посуду.
Горщики обгортали ганчірками, щоб не вистигали. Миски і ложки часто навіть не мили – голодні клієнти вилизували їх до блиску. Жінка одночасно накладала їжу, рахувала гроші й підтримувала порядок. Знайомим волоцюгам на кредит чи знижку можна було навіть не розраховувати – оплата завжди вперед.
Меню не вражало різноманітністю. З напоїв – чай, кава або дешевий ерзац. У горщиках найчастіше парував борщ, флячки, каша, ковбаски, субпродукти, квасоля чи кров’янка. Все це заїдали добрячою скибкою хліба.
Такі вуличні «мікропідприємства» були особливо популярні у місцях великого скупчення людей – на ринках і ярмарках. Людина могла швидко перекусити між справами і бігти далі.
Як бачимо, фастфуд на Волині існував ще тоді, коли про сучасні фудтраки ніхто навіть не мріяв.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
На сайті використовуються файли cookie. Для згоди, будь ласка, натисніть «Прийняти». Докладну інформацію можна знайти на сторінці Політика конфіденційності.