На Полтавщині знайшли поховання розчленованої шаманки з ритуальними артефактами (фото)

На Полтавщині археологи знайшли у кургані поховання жінки-шаманки, що померла у III–II тисячолітті до нашої ери.

Про це йдеться в проєкті «ViRтуальність забутих предків: імерсивний світ шаманського поховання бронзової доби».

Кістяк жінки, що померла у III–II тисячолітті до нашої ери, виявили археологи у кургані поблизу Гребінки на Полтавщині у 2007 році. Небіжчиці було 25–30 років, вона мала зріст 154–158 сантиметрів і вела фізично активне життя. Перед похованням її тіло розчленували. Артефакти, що містилися у могилі, дозволили визначити, чим займалася ця жінка. Вона була шаманкою.

За результатами археологічної експедиції під керівництвом директора Центру охорони та досліджень пам’яток археології В’ячеслава Шерстюка вчені відтворили 3D-візуалізацію давнього поховання. 

Колесо

Вхід до поховальної камери був прикритий дерев’яним колесом. Воно стояло вертикально і складалося з трьох чи чотирьох, дощок. Діаметр колеса – 62,5 сантиметра. Дуже маленька товщина ускладнює його практичне використання. Це свідчить, що колесо виготовили спеціально для обряду поховання. Засоби пересування призначалися для успішного переходу небіжчика до світу мертвих. Представникам вищих рангів в могилі залишали готовий для використання транспортний засіб: човен, пліт чи сани. Нижчим статусом клали комплект його деталей, ще простішим —– лише одну деталь, як от колесо.

Горщик

Біля ніг шаманки лежав перевернутий догори дном ліпний горщик. Це опуклобока посудина, яка на вінці має ряд насічок, а на тулубі – 14 майже паралельних горизонтальних ліній, нанесених відбитками перевитої мотузки. Є два трактування перевертання горщика. Перше – воно ототожнювалося з перенесенням до потойбічного світу. Друге – викриття або позначення чаклуна. Останній сам був у живому світі перевтіленням нечистої сили й перебував у немовби невидимому перевернутому стані. 

Астрагал

Поблизу голови шаманки лежала п’яткова кістка малої рогатої худоби без слідів додаткової обробки. Такі предмети в археології відомі як астрагали чи бабки. Використовували їх для ігор і ворожіння. Ще у скіфський час чи за Русі на них малювали сакральні знаки. Шаман кидав кістки на пласку поверхню і за тим, які знаки випадали, робив передбачення. Деякі науковці вважають, що астрагали клали тільки у чоловічі могили. Інші ж наявність астрагалів біля небіжчиків загалом розглядають як маркер жерців. 

Вохра

Тіло похованої та підстилка місцями були всипані вохрою. Цей фарбник є символом крові та воскресіння. Його символічно використовували при поховальних процесіях і для нанесення малюнків на посуд чи татуювань на тіло. Вище, під стінкою катакомби, виявили рештки сформованої у правильне коло інтенсивної плями скупчення вохри червоно-рудого кольору. Також фарбою була затерта чи помальована нитка, на яку нанизані намистини з намиста похованої.

Блюдо

Поруч з лівим плечем небіжчиці стояла посудина у формі своєрідного блюда чи таці, яка розвалилася під вагою ґрунту. Вона виготовлена з остеокераміки. Мала високі ледь розхилені бортики. Такі посудини використовували саме у процесі поховання, тому й не обпалювали. 

Шильце

На дно тарелі поклали бронзове шильце, загострене з обох боків. Його довжина ледь сягає 2,3 сантиметра, в перетині має 0,2 сантиметра. Схожі вироби поширені на поселеннях і в похованнях культур епохи енеоліту-бронзи на території всієї України, але не таких малих розмірів. Шильце використовували для чищення зубів, нанесення татуювань чи проколювання шкіри. Воно могло виконувати й кілька функцій одночасно. 

Кремінець 

Інша знахідка з блюда – кінцебічний кремінець, знаряддя на пластинчатому сколі з коричнево-чорного кременю. Місцями він має сліди ретушування, тобто загострення. Кремінець міг слугувати ножем чи скребком. А з огляду на цілительсько-лікувальні навички шаманки, це міг бути й стародавній скальпель. 

Намисто і зуб

Між рештками бубна і правою рукою померлої знайшли розсипаний разок намиста: 27 намистин, одна підвіска з кістки, ще одна – з людського зуба. Саме виготовлення підвіски із зуба, обламуванням одного корінця, свердлінням і шліфуванням іншого свідчить про високий рівень підготовки тогочасного ювеліра. Це зуб чоловіка 35–45 років, який страждав від рідкісного для того часу карієсу. Ймовірно, шаманка, видалила хворий зуб і повісила його собі на груди, щоб підкреслити свої знахарські таланти. 

Бубон і палиця-калаталка

Праворуч на рівні тулуба небіжчиці лежали головні шаманські атрибути – бубон і палиця-калаталка. Бубон необхідний для входження у транс, він відносить шамана в «Середину Світу», дозволяє йому літати, закликає і полонить духів. Його гудіння дозволяє зосередитися і загіпнозуватися. Танці з ритмічним відбиванням темпу в бубон, камланням і шумом, який видавали численні прикраси на костюмах шамана, були найдавнішою сакральною музикою. Бубон з цього поховання має просту форму: на тонкий дерев’яний обідок натягнута шкіра. Імовірно, що на шкірі було якесь сакральне зображення. 

Галюциногени

Шамани виступали як чаклунами, що спілкувалися з племінними богами, так і цілителями. В бубні містилася органічна речовина жовто-рожевого кольору. Ця посудина використовувалася як курильниця, про що свідчать обпалені стінки. Сліди, ймовірно, лишилися від спалених аромаречовин. Можливо, вони слугували не лише для обкурювання, а й для входу шамана в транс. Для цього служителі культу використовували галюциногенні речовини. 

Нагадаємо: на Запоріжжі археологи виявили надзвичайно рідкісну знахідку – золоту сережку, датовану 370–350 рр. до н.е., із зображенням давньогрецького божества Ерота.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• Таємниця рун і готів: під Ковелем знайшли унікальний спис III століття (фото)
• На Рівненщині знайшли срібний скарб заможної жінки часів Київської Русі: його ховали майже 1000 років (фото)
• Арабські дирхеми і коштовні прикраси: на зораному полі біля Луцька знайшли горщик зі скарбами (фото)
• У сховках розграбованого склепу в Криму знайшли коштовні прикраси готської еліти