Таємниця рун і готів: під Ковелем знайшли унікальний спис III століття (фото)
На Волині ще у ХІХ столітті знайшли рідкісний артефакт зі стародавнім рунічним написом – так званий ковельський або сошичненський спис. Його датують III століттям нашої ери, а сам напис вважають одним із найдавніших рунічних текстів на зброї. Сьогодні оригінал наконечника вважається втраченим, але він і далі залишається однією з найзагадковіших пам’яток регіону.
Про це йдеться в історико-археологічній фейсбук-спільноті.
Деталі знахідки та чому вона особлива
Наконечник списа виявили у 1858 році під час польових робіт в урочищі Великий Гронд (Груд) поблизу села Сошичне, за кілька десятків кілометрів від Ковеля. Предмет лежав неглибоко – одразу під дерном у болотисто-лісистій місцевості.
Виявив його Ян Шишковський і передав своєму родичу, відомому польському збирачеві старожитностей А. Шумовському, який направив світлину наконечника датському рунологу Л. Віммеру. У листі від 25 жовтня 1875 року Л. Віммер запропонував датування наконечника і прочитання напису.
У своєму визначенні Л. Віммер підкреслював, що на ковельському списі – один з найдавніших рунічних написів, і вказував на надзвичайну схожість як декору, так і надпису з наконечником, знайденим в 1865 році в Дамсдорф-Мюнхеберг (Бранденбург). Цікавий факт, що земля Бранденбург в середні віки була слов'янською і називалася Бранибор, тобто Оборонний бір (сосновий ліс).
Л. Віммер звертав також увагу на необхідність читати напис справа наліво, тобто, від втулки до вістря, і відзначав велике значення ковельської знахідки не тільки для рунологов, але і для германістики та історії культури в цілому.
Загальноприйнятим нині є віднесення напису до готської або східнонімецької мови, і її читання, запропоноване Л. Віммером, справа наліво: TILARIDS , що значить «цілеспрямований».
У світі відомо близько п’яти тисяч рунічних написів, але на зброї їх знайдено лише кілька десятків. Тому волинська знахідка одразу стала предметом великої кількості наукових публікацій.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Арабські дирхеми і коштовні прикраси: на зораному полі біля Луцька знайшли горщик зі скарбами (фото)
Який вигляд мав рунічний наконечник
Спис був залізний, завдовжки близько 15,5 см. По обидва боки – срібна інкрустація зі знаками та символами. Частина орнаменту була пошкоджена ще в момент знаходження, але основні знаки читалися.
На одній стороні зліва від реберця нанесений напис, що складається з восьми старшорунічних знаків. На цій же площині над верхнім паском поміщене коло з крапкою посередині. На поверхні справа вгорі і внизу розташовані такі ж кола, а між ними – півмісяць, звернений до реберця, і звивиста фігура з закругленими кінцями. В. Краузе вважав, що останній знак складається з двох гачків, з'єднаних лінією, і може бути символом блискавки.
На іншій стороні зліва від реберця вгорі знаходився знак, що не читався, нижче його – свастика з подвійними вигнутими кінцями (ліва верхня частина не збереглася), і знак у вигляді колоса (по три відростка з кожного боку з подовженим стеблом).
Артефакт пов’язують із носіями вельбарської культури, пам’ятки якої масово відкриті на Волині. Її носіями вважають східногерманські племена, зокрема готів, які жили тут у II–IV століттях.
Зникнення і «німецький слід»
Із наконечника зробили кілька копій – у Берліні та Варшаві. Після цього оригінал надовго зник із поля зору. У 1939 році він несподівано з’явився у варшавському військовому музеї, звідки потрапив до рук німецьких дослідницьких структур.
Його передали до інституту Ahnenerbe – наукової організації, що діяла під контролем Генріха Гіммлера. Там спис вивчали, фотографували й описували як важливий рунічний пам’ятник. Наприкінці Другої світової війни артефакт вивезли до Верхньої Франконії – і відтоді його сліди губляться.
Існує кілька версій подальшої долі: він міг бути знищений разом з архівами або потрапити до приватних чи військових колекцій. Оригінал досі не знайдений, а ковельський спис залишається однією з найбільших археологічних загадок Волині.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
На сайті використовуються файли cookie. Для згоди, будь ласка, натисніть «Прийняти». Докладну інформацію можна знайти на сторінці Політика конфіденційності.