В Острозі оцифрували унікальне Євангеліє, яке Сагайдачний міг привезти з походу на Москву (фото)
У Державному історико-культурному заповіднику м. Острог завершили оцифрування рідкісного стародруку – Анонімної середньошрифтової Четвероєвангелії середини XVI століття.
Особливість цього примірника – покрайні записи, пов’язані з гетьманом Петром Сагайдачним, який був випускником Острозької академії.
Про це повідомили у заповіднику.
Записи про гетьмана
Згідно з маргіналіями, книгу передали до Свято-Миколаївської церкви у селі Ляхова (нині Кутянка) за участі та на прохання гетьмана.
Один із записів прямо згадує ім’я Сагайдачного і повідомляє, що книгу поклали на престол храму «за світлу пам’ять Петра Кунашовича Сагайдачного». Це свідчить про безпосередній зв’язок видання з козацьким середовищем початку XVII століття.
Існує також гіпотеза, що саме це Євангеліє гетьман міг привезти після Московського походу 1618 року.
Стародрук із гравюрами і тисненою оправою
Видання датують приблизно 1558–1559 роками (за деякими дослідженнями – близько 1555 року). Книга надрукована двома фарбами, оздоблена гравюрами, заставками та ініціалами.
Її оправа – дерев’яні дошки, обтягнуті шкірою з тисненим орнаментом, що є характерною ознакою високої культури книжкової справи ранньомодерної доби.
Записи, які розповідають історію
Особливу історичну цінність мають численні маргіналії староукраїнською мовою з елементами церковнослов’янської. У них містяться записи про побутування книги, її вартість, оправлення, а також обереговий текст із закляттям проти викрадення.
Саме ці записи роблять стародрук важливим джерелом для дослідження історії книгодрукування, козацької доби, церковного життя та мовної культури XVII століття.
Чому книгу оцифрували
Оцифрування провели для збереження раритету та розширення доступу дослідників до нього. Створення цифрової копії дозволяє зменшити фізичне навантаження на унікальну пам’ятку та водночас зробити її доступною для науковців.
У заповіднику зазначають, що стародрук потребує подальших міждисциплінарних досліджень – палеографічних, лінгвістичних та історичних.
Також наголошують, що Острог і надалі підтверджує статус одного з ключових осередків збереження української культурної спадщини – від княжої доби до козацької державності.
Оцифрована пам'ятка доступна за посиланням.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
На сайті використовуються файли cookie. Для згоди, будь ласка, натисніть «Прийняти». Докладну інформацію можна знайти на сторінці Політика конфіденційності.