Яка була перша назва міста Луцьк: навіть містяни не здогадуються про неї

Субота, 31 січня 2026, 23:31

Луцьк – одне з найдавніших міст країни, воно так і дихає древністю. Територія, на якій розміщується місто, дуже сприятлива для життя: на місці розміщення є згин річки Стир, завдяки якому люди отримали змогу збирати кращі врожаї та розбудувати край.

Кандидат історичних наук Іван Федик пояснив, чому Луцьк так називається та яку історію має місто, передає «УНІАН».

Коли та ким засновано Луцьк?

«Археологи з’ясували, що ще у III тисячолітті до нашої ери на місці сучасного Луцька було поселення, яке зрештою розрослося до городища», – каже історик.

На думку низки вчених, городище збудував давній східнослов'янський (чи праукраїнський) народ – дуліби.

Ми маємо першу письмову згадку саме про місто Луцьк – стара назва «Лучеськ» (так місто називали за часів Русі) у 1085 році в Іпатіївському літописі. У 1085 році в місті вже існувала могутня фортеця, а сам Лучеськ міг виникнути й набагато раніше.

Але у нас є авторка, каже Федик, яка твердить, що місто, скоріше всього, було засноване у тисячному році, – це кандидатка історичних наук Оксана Штанько. Експертка посилається на відомості історика Володимира Пришляка, який написав статтю про походження назви міста Луцьк.

За його даними, хроніст XV століття Ян Длугош писав, що Луцьк був заснований насправді не у 1085 році, а у 1000 році великим князем Володимиром Святославовичем (Володимир Великий), оскільки він якраз взяв під контроль ці землі.

Чому Луцьк так назвали – думка історика

Федик пояснює, що перша версія походження назви міста Лучеськ – від згину річки Стир у вигляді лука, який ще також називали лукою. Друга версія – що назва міста нібито походить від імені одного із князів дулібів, який будував городище на згині річки Стир, і якого могли звати Лука.

Анатолій Дублянський знайшов у древніх записах легенду, в якій йшлося, що один із жителів городища нібито купався у річці Стир неподалік берега та побачив бочку, яка пливла за течією. Хлопець подумав, що в тій бочці може бути щось цінне, і він її розбив і знайшов там документ – князівську грамоту на заснування міста, і заніс її до місцевого боярина.

Боярин начебто прочитав грамоту та вирішив, що на тому місці, де купався той хлопець, має бути засноване місто, тому що вже є готова князівська грамота. У легенді йшлося, що хлопця звали Луцько, тому боярин назвав місто на його честь.

Пізніше назва Лучеськ трансформувалася, і місто стали називати Луцьк. У XIII столітті, у багатьох документах уже вживається назва Луцьк, а не Лучеськ.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: