Першими будуть панельки: за скільки часу луцькі будинки охолонуть без тепла
Через російські удари сотні багатоповерхівок залишаються без опалення. Швидкість охолодження кожного з будинків відрізняється з огляду на характеристики споруди, а також погодні умови.
Швидкість промерзання стін і комунікацій у будинках без опалення залежить від багатьох факторів. Повільнішими втрати тепла під час морозів будуть в утеплених будинках. Про це розповів експерт у сфері енергетики Святослав Павлюк, пише «24 канал».
За словами експерта Святослава Павлюка, швидкість втрати тепла в кожної багатоповерхівки різна, а все залежить від класу енергоефективності, форми будівлі тощо. Він зауважує, що енергоспоживання на квадратний метр площі визначає кількість тепла, що необхідна для компенсації втрат будинку через загальну конструкцію.
«Якщо будинок має 15 – 20 сантиметрів утеплення й хороші вікна, його загальні параметри будуть складати близько 40 – 50 кіловатів на квадратний метр на рік. Якщо ми говоримо про старі будинки, то вони мають показники близько 120 – 150 кіловатів на квадратний метр на рік. Фактично, споживання добре утеплених будинків є у три, а то й у чотири рази меншим. Відповідно, швидкість остигання є лінійною, тобто ці будинки в три-чотири рази довше зберігають тепло навіть при повному відключенні теплопостачання», – каже Святослав Павлюк, директор Асоціації «Енергоефективні міста України».
Отож втрата тепла є більш інтенсивною в старих будинках без утеплення. Водночас на швидкість цього процесу впливає низка факторів.
Як розповідав експерт з енергетичних питань Геннадій Рябцев, одну з найгірших теплоізоляцій в Україні мають панельні багатоповерхівки. На його думку, це стосується збудованих наприкінці 80-х та 90-х років минулого століття будинків. Проте утеплення допомагає не в усіх випадках, вважає експерт.
«Намагання окремого господарства щось змінити, наприклад, наліпивши на зовнішню стіну шматок якогось там теплоізоляційного матеріалу, навряд чи зможе змінити ситуацію в цілому, тому що будинок все одно опалюватиме передусім навколишнє середовище, а не мешканців», – вважає Геннадій Рябцев.
Чому панельні будинки швидко промерзають без опалення?
Як розповів архітектор Олег Гречух, на швидкість втрати тепла панельним будинком у морози впливають товщина стін та якість будівництва.
За словами фахівця, панельні будинки, де товщина огороджувальних конструкцій невелика і теплоємність мала, охолоджуватимуться швидше, особливо якщо там до вітру розташована стіна, торцева, наприклад. Має значення також якість будівництва, тому що 60 років тому і давніше не всі будинки однаково якісно будували, були гірші, були панельні будинки, де саме шви між панелями – найгірше зроблені по якості місця, тому вони найбільше промерзають.
Архітектор говорить, що на втрату будь-якими будинками тепла впливає також їхнє розташування відносно сторін світу.
«Варто враховувати не тільки товщину утеплювача чи огороджувальної конструкції, але й те, як вона розташована. Чи це південна, північна сторона, чи нагрівається сонцем, чи охолоджується вітром. Один і той самий тип будинку в різних місцях розташований може по-різному охолоджуватися» , – каже Олег Гречух.
На здатність багатоквартирного будинку зберігати тепло впливають також внутрішні перепланування, як-от знесення стін між кімнатами й балконами при недостатньому утепленню останнього. Охолоджувати сусідні квартири може й помешкання з індивідуальним опаленням, яке стоїть без тепла через виїзд господарів.
Від чого залежить швидкість втрати тепла будинками?
Святослав Павлюк каже, що оцінювати швидкість остигання будинку без опалення можна на основі набору даних по кожному конкретному об’єкту. До уваги беруть характеристики споруди.
«Характер стін, їхня товщина й матеріал визначають швидкість проникнення тепла: теплового опору, теплопроникнення. Що вони товстіші, то меншою є швидкість втрати тепла. Фактично старі будинки з поганими енергетичними характеристиками, з поганими панельками чи силікатною цеглою можна довести до стану хороших, але це утеплення має бути тоді значно товстішим, ніж на будинках з газобетону», – резюмує експерт.
На втрати будівлею тепла впливають також температури зовнішнього повітря й погода, освітленість сонцем та сила вітру. Від них залежить, чи отримає будинок додаткову кількість тепла з довкілля.
«Сонце є досить сильним нагрівачем. Якщо в сонячні дні, то через вікна, які мали б бути розміщені на південь, будинок отримує досить істотну кількість тепла. Це дуже важливий фактор. Тобто є сонце чи немає, є вітер чи немає, чи утеплений будинок, хороші чи погані вікна стоять», – каже експерт.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
На сайті використовуються файли cookie. Для згоди, будь ласка, натисніть «Прийняти». Докладну інформацію можна знайти на сторінці Політика конфіденційності.