Намет серед кімнати: як виживають кияни без світла та опалення (фото)

росія хоче зробити Київ непридатним для життя. Тим часом кияни та жителі області на тлі безпрецедентних відключень світла (а разом з ним — води та опалення) шукають рішення, як обігрітися в найхолоднішу зиму за останні роки.

Частина цих рішень справді допомагає зігрітися, інші працюють із застереженнями або ж становлять реальну небезпеку для здоров'я, а інколи й життя.

«Рубрика» розібралася, які підручні способи обігріву в квартирі справді ефективні, а які марні або ризиковані. У нашому матеріалі – практичні варіанти обігріву, їхні плюси й мінуси та поради фахівців, які допоможуть пережити холод, не перетворивши власну оселю на зону підвищеної небезпеки.

15 градусів у квартирі (а то й гірше)

Україна починає жити в графіках обмежень електропостачання у 5 черг із 6 можливих, повідомив гендиректор Yasno Сергій Коваленко. За обмежень у 5 черг відключення можуть тривати понад 16 годин на добу. Коваленко зазначає, що навіть такі жорсткі графіки відключень значно кращі за хаотичні аварійні знеструмлення, з якими нині в умовах значних морозів стикається Київ. Після обстрілів росіян у деяких районах міста електроенергії немає вже кілька діб поспіль. Через перебої з електро- й теплопостачанням тисячі сімей опинилися в холодних квартирах із температурою +5–16°C, а інколи й нижче. Ситуацію ускладнюють численні аварії у будинках, слабке опалення, а подекуди і його повна відсутність.

Замерзлий конденсат на вікні. Фото: соцмережі

Які рішення?

Вогнетривка цегла і «компанія»

Зігрітись без опалення. Фото: соцмережі

Одним із найпоширеніших народних способів зігрітися під час перебоїв з опаленням та світлом став підручний «обігрівач» із нагрітої цеглини. Люди в соцмережах радять нагріти вогнетривку цеглину на газовій плиті чи навіть побудувати подобу імпровізованої «печі» з казаном на цеглі – щоби ця «піраміда» змогла акумулювати більше тепла, повільно віддаючи його в кімнату. Серед варіацій – купа каміння, розміщене на противні від духовки, чавунний посуд із сіллю, виварки із водою тощо.

Така ідея здається простою й дешевою – одна цеглина коштує близько 60 гривень, а рішення, аби її нагріти, знаходяться навіть при відсутності газового постачання в будинку:

Саморобні обігрівачі без газопостачання. Фото: соцмережі

У соцмережах діляться: за допомогою такої винахідливості вдається трохи підвищити температуру в приміщенні.

Але експерти застерігають від таких експериментів. Фахівці з енергоаудиту наводять розрахунки, що такий обігрів неефективний у масштабах обігріву кімнати – цеглина, нагріта на плиті до високої температури, накопичує дуже мало енергії, і тепло, яке вона віддає, є крихітним порівняно з іншими способами – наприклад, просто нагрітої води для використання у грілках.

«Більшість «народних обігрівачів» справді дають невеликий ефект, але важливо розуміти механіку. Вони не створюють тепло з нічого — вони або спалюють паливо (свічка/газ), або працюють як теплоакумулятори — спочатку накопичують тепло під час нагрівання, а потім поступово віддають його в приміщення. На практиці найбільше вирішують маса і те, наскільки сильно матеріал прогріли: запас тепла приблизно пропорційний», – коментує викладачка хімії та фізики, кандидатка біологічних наук Тетяна Журавель.

Для порівняння: повноцінна опалювальна піч має від 300 до 900 цеглин, а дрова ефективно згорають при температурі в топці 600-900°C, тобто ядро печі має бути прогріте до цієї температури. Запасти стільки енергії в 1-3 цеглинах неможливо, так само як і нагріти їх до подібних температур на газовій плиті. Тобто коефіцієнт корисної дії від таких конструкцій дуже низький. По факту витрачається багато газу, а прогріти вдається лише невеликий простір безпосередньо навколо такого примітивного обігрівача.

Тетяна Журавель зазначає: ідея «додати сіль у чавунок» рідко робить систему суттєво кращою; сіль тут переважно просто додаткова маса. Важливіше не "магія матеріалу", а безпечна конструкція і достатня маса.

«Як хімік уточню: обпалена глина/цегла/кераміка зазвичай інертні й за побутових температур не є джерелом токсичних газів. Кухонна сіль також не «виділяє хлор» під час звичайного нагрівання — це поширений міф. Реальний хімічний ризик з'являється, коли нагрівають матеріали з покриттями або забрудненнями: фарбу, лак, клей, пластик, гуму, ДСП/МДФ, просочену деревину. Під час нагрівання вони можуть виділяти подразнювальні й токсичні продукти розкладу. Каміння, принесене з вулиці, може бути забруднене мастилами та брудом – тоді «димить» не камінь, а те, що на ньому. Ще один практичний момент — волога: мокра цегла або деякі камені при різкому нагріванні можуть тріскатися (це радше фізична, ніж хімічна небезпека)», – говорить Тетяна Журавель.

З погляду безпеки головний ризик майже завжди це не сам «акумулятор», а джерело нагріву і якість повітря. Будь-яке горіння в кімнаті (свічки, пальники, використання плити для обігріву) погіршує повітря: підвищує рівень CO₂ і вологість, а за неідеального горіння може давати чадний газ (СО) та дрібні частинки.

Чадний газ особливо небезпечний тим, що він не має запаху. Симптоми отруєння чадним газом не завжди очевидні, особливо при його низькій концентрації. Вони можуть бути схожі на грип чи харчове отруєння. Найбільш поширений симптом при отруєнні чадним газом – головний біль. Також людина, яка отруїлась чадним газом, може відчувати запаморочення та втому, утруднене дихання, задишку, сухий кашель, нудоту та блювоту. Більш серйозні симптоми – втрата рівноваги, зору, порушення пам'яті або ж втрата свідомості. Це може статися всього протягом двох(!) годин, якщо у повітрі буде велика концентрація чадного газу.

Якщо вже використовувати газову плиту для обігріву, необхідно постійно провітрювати приміщення. На жаль, у морозну погоду багато хто цим нехтує. Найкраще рішення – встановити датчик чадного газу (CO), який подасть сигнал у разі небезпечної концентрації. Коштує він недорого, близько 300 гривень, проте може врятувати життя.

Обігрів гарячою водою

Каструля з гарячою водою. Ілюстративне фото.

Експерти відзначають: нагріті ємності з водою є значно ефективнішим тепловим акумулятором, ніж та сама цегла чи каміння. Усе завдяки високій теплоємності – однак лише за умови використання герметичної тари (посуд із щільними кришками, металеві каністри тощо), щоб уникнути надмірної вологості в приміщенні.

У соцмережах діляться досвідом: воду у ємностях краще не кипʼятити, а тільки довести до кипіння, а потім зняти з вогню. Якщо розставити такі ємності по кімнаті, кожна каструля працюватиме як батарея опалення. Коли охолоне – знову на конфорку, щоб повторити процес нагріву.

Серед плюсів тут зокрема те, що за такого нагріву приміщення в ньому не спалюється кисень. Водночас треба бути обережними: переносити по квартирі каструлі з окропом небезпечно – ризик опіків дуже високий. Такі травми лікуються довго, болісно і дорого. Особливо небезпечним цей спосіб є в домівках із дітьми: він вимагає постійного контролю й уважності.

Гумова грілка. Ілюстративне фото.

Безпечнішою альтернативою можуть стати водяні грілки, коли нагріту воду заливають у пластикові пляшки, металеві фляги або гумові грілки – такі, які за часи наших бабусь та дідусів були майже в кожному будинку. Ємності обов'язково потрібно загорнути у тканину, щоб уникнути опіків, і покласти під ковдру – до ніг або на ділянку живота. Такий спосіб дає стійке локальне тепло (обігріву вистачить на всю ніч) й не впливає на якість повітря в приміщенні, але так само потребує обережності.

Лайфхак для тих, у кого немає газу та електрики, але працює централізоване опалення: пластикові пляшки з водою можна покласти на радіатори. За кілька годин вода нагрівається майже до гарячої – цього цілком може вистачити, щоб потім зігрітися.

Намети та халабуди

Намет у квартирі. Ілюстративне фото.

Серед справді дієвих рішень – зменшення об'єму повітря, яке треба нагріти. Туристичний намет у кімнаті або «теплова палатка» з пледа чи простирадла над місцем сну чи роботи значно знижує тепловтрати: невеликий простір навколо людини прогрівається навіть без додаткових пристроїв, лише за рахунок тепла тіла.

«Усередині намету температура може бути на 5–10 градусів вищою, ніж у кімнаті, що значно знижує ризик переохолодження. Ефективність методу зростає, якщо під основу намету покласти каремат, картон, ковдри (2-3 шари) або теплий одяг, а зверху зробити «ковпак тепла» (накрити пледом, тканиною, плівкою), а всередину додати грілку з гарячою водою. Але не герметизуйте палатку повністю, залиште 1–2 щілини для доступу свіжого повітря», — радить викладач фізики Роман Гелих.

Він додає: для того, щоб не мерзнути уві сні, обовʼязково потрібні сухі шкарпетки та одяг, а також не радить лягати спати голодним. Фізик застерігає: в жодному разі не можна допускати відкрите полумʼя всередині чи біля намету.

Халабуда в квартирі. Фото: Threads

Намет коштує недешево, тому кияни масово згадати дитинство і почали «будувати» у квартирах халабуди. Варіантом «теплової халабуди» у Threads поділився один із користувачів, в будинку якого «хоч трохи працює батарея опалення». Він натягнув простирадло з однієї сторони на батарею, а з іншої – на спинки стільців. Автор винаходу зазначає: якщо в квартирі загалом температура не піднімається вище 13-14 градусів, то під таким імпровізованим тентом – вона вже 19-20.

Як зігрітись без опалення безпечно та дієво

Дієвий спосіб зменшити тепловтрати через скло — повітряно-бульбашкова плівка для пакування. Фото: Threads

Тетяна Журавель рекомендує використовувати тепловідбивний екран: фольгований матеріал за батареєю або поруч із джерелом тепла зменшує нагрів стіни і повертає інфрачервоне випромінювання у кімнату, підвищуючи відчутне тепло без додаткових витрат енергії.

«Якщо говорити про практичні поради, «щоб не змерзнути», то часто ефективніше зменшувати тепловтрати і зігрівати людину, а не повітря: вдягатися шарами, споживати калорійну їжу — адже наш організм виробляє достатньо тепла тоді, коли у нього достатньо енергії», — радить біологиня.

Є ще один абсолютно безпечний і доступний спосіб зігрівання себе – фізичні вправи. Такі, що прискорять кровообіг: присідання, відтискання або навіть махи руками та ногами. Головне – достатньо інтенсивні.

За наявності електрики або акумуляторів (повербанка, зарядних станцій типу екофлоу) безполум'яні рішення (електропростирадло, грілка, інфрачервона панель, устілки з підігрівом) зазвичай безпечніші за будь-яке горіння в кімнаті.

Роман Гелих ділиться досвідом – можна самостійно зробити сольові грілки. За його словами, це один з найефективніших індивідуальних обігрівачів. Саме такі грілки він як волонтер робить для військових: «і від усіх лише позитивні відгуки». Додатковою перевагою соляних грілок є їхня багаторазовість.

Процес простий: ацетат натрію (кристалічну сіль оцтової кислоти можна придбати, наприклад, на онлайн маркетплейсах) розчиняють у дистильованій воді до насичення, отриману прозору рідину охолоджують, після чого обережно переливають у міцний пакет (дой-пак), випускають повітря, щільно закривають і поміщають всередину металевий диск. Щоб активувати грілку, достатньо зігнути диск – кристалізація починається сама, а тепло зберігається до 6 годин, залежно від розміру. Після використання сольові грілки можна відновити: їх кипʼятять у воді 8–10 хвилин до повного розчинення кристалів.

Загальні поради для збереження тепла:

• Ізолюйте вікна: заклейте щілини скотчем, завісьте вікна щільними ковдрами, пакувальною плівкою з бульбашками, закрийте картоном. Тут у пригоді згодиться все: коробки від посилок, лотки для яєць, упаковки від побутової техніки.
• Але якщо вікна виходять на південну сторону — впускайте у приміщення сонце. Кілька зимових годин прямих сонячних променів здатні підвищити температуру на кілька градусів.
• Виділіть для життя одну найменшу кімнату. Щільно закрийте двері, закладіть щілини рушниками, папером, тканиною. На підлогу покладіть килими, ковдри, каремати. Холод йде знизу, тож утеплюйте підлогу навіть під ліжком.

Будьте уважні з вогнем і технікою

За даними ДСНС, під час зимових блекаутів в Україні зростає кількість побутових пожеж. Серед причин:

• Імпровізоване освітлення.

Свічки, лампи з відкритим полум'ям, залишені без нагляду — найпростіший і найчастіший сценарій пожежі.

• Газ і тепло.

Плити, обігрівачі, саморобні рішення. Один витік газу або неправильне використання — і квартира, цех чи склад перетворюються на замкнений простір високого ризику.

• Генератори.

Несертифіковані кабелі, відсутність заземлення, перевантаження мережі можуть призводити до займання електропроводки.

• Повернення світла.

Після тривалої перерви мережа отримує пікове навантаження, вмикається все й одразу. Саме в ці хвилини зростає ризик коротких замикань і пожеж.

Фахівці наголошують: слідкуйте за технікою, особливо за саморобними обігрівачами. Перед виходом із дому перевіряйте всі електричні та газові прилади, переконайтеся, що вони вимкнені й не становлять небезпеки.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• «Київстар» ліг: в 9 областях України абоненти сидять без зв'язку
• Із Києва масово виїжджають люди: що там коїться
• У Києві депутат впав та зламав хребет через ожеледицю