Поділитись:

У Луцьку хочуть збудувати новенький стадіон за 20 млн на місці пустиря

Автор: Максим Косюр |
Четвер, 22 січня 2026, 15:15
У Луцьку хочуть збудувати новенький стадіон за 20 млн на місці пустиря

На Теремнівській у Луцьку планують звести новенький стадіон, аби проводити там змагання. Будувати хочуть за схемою публічно-приватного партнерства. Коли громада дає землю, а приватний підприємець – гроші на проєкт. На початках говорилось про 10 мільйонів гривень, та з'ясувалось, що такий задум може обійтись вдвічі дорожче. Щобільше, якщо спершу наміри були грандіозні й планували появу цілого адмінприміщення з роздягальнями, актовою залою, медпунктом тощо, то зараз на схемі усього цього нема.

Дискусії щодо такого об'єкта точилися під час засідання постійної комісії Луцької міської ради з питань генерального планування у четвер, 22 січня.

Нагадаємо: ще торік ексфутболіст футбольного клубу «Волинь» Тарас Михалик ініціював старт будівництва стадіону на Теремнівській, 40-Г. За задумом, це має бути багатофункціональний об’єкт площею близько 1 гектара – з трибунами, роздягальнями, медпунктом, технічними приміщеннями та паркомісцями. В планах – обладнати стадіон освітленням, системою оповіщення та інфраструктурою, адаптованою для людей з інвалідністю.

Мовляв, від міста треба земельна ділянка, а вартість будівництва приватний партнер має взяти на себе. Спершу говорили, що реалізація такої забаганки обійдеться в 10 млн грн, та проєкт здорожчав вдвічі – до 20 млн. Крім того, в техніко-економічному обґрунтуванні відсутній ряд інфраструктурних об'єктів, які обіцяли побудувати.

Що таке публічно-приватне партнерство?

Публічно-приватне партнерство (ППП) – це коли держава або громада об’єднується з приватним бізнесом, щоб разом зробити щось корисне для людей. Влада дає землю, об’єкт або підтримку, а бізнес вкладає гроші, досвід і бере на себе частину відповідальності.

Такий підхід допомагає швидше реалізовувати проєкти й не витрачати гроші з бюджету. Бізнес або заробляє на послугах, або отримує оплату за роботу, а громада в результаті має кращу інфраструктуру.

Наприклад, за таким механізмом у Луцьку задумали реставрувати історичну пам'ятку «Гостинний двір Прайзлерів», що в Старому місті. Приватний партнер мав відновити будівлю та облаштувати там готельно-ресторанний комплекс, яким потім зможе користуватися близько 30 років. Таким чином у громаді мали привести до ладу захаращену старовинну будівлю, а партнер – отримати прибуток з ведення бізнесу. Більше – у матеріалі «Хто хоче безкоштовно отримати нерухомість у Старому місті в Луцьку на 32 роки». Проте з того часу пройшло два роки, а віз і досі там, хіба що об'єкт обнесли риштуваннями й заховали подалі від людського ока.

Яким же буде стадіон на Теремнівській у Луцьку?

Схема розміщення стадіону на земельній ділянціСхема розміщення стадіону на земельній ділянці

На схемі розміщення стадіону не видно, де має бути обіцяний адмінкорпус, каже представник Громадянського руху «СВІДОМІ» Андрій Маруняк. З його слів, немає й там ні санвузлів, ні роздягалень, ні актового залу чи залу для тренера і суддів.

«На цій схемі я не бачу, де знаходиться адмінкорпус, санвузли, роздягальні, які є в тексті. Там є парковка, поле для розминки й все, території більше не лишилось. А в адмінприміщенні чимало передбачили об'єктів. У документах порахували, що це все коштуватиме 3-4 млн, але площі вказаної немає», – зауважував Маруняк.

Андрій МарунякАндрій Маруняк

Разом з тим на етапі підготовки техніко-економічного обґрунтування такий детальний аналіз буцімто не передбачений, пояснює керівник департаменту економічної політики Борис Смаль. «У документах зазначено, що всі розрахунки є орієнтовними та базуються на поточній ціновій ситуації й аналогічних об’єктах, реалізованих в інших містах. Детальне визначення вартості проєкту є зоною відповідальності інвестора і буде здійснюватися на наступних етапах, у разі підтримки проєкту», – каже посадовець.

Борис СмальБорис Смаль

Він також додав, мовляв, коли проєкт реалізують, спортивні школи громади зможуть користуватися цим стадіоном. Зі слів Смаля, у документах планують прописати конкретні дні та години на тиждень, у які освітяни зможуть прийти та займатися чи проводити заходи.

Скільки ж у підсумку коштуватиме цей проєкт, поцікавився представник Громадянського руху «СВІДОМІ» Михайло Наход.

«Здається, на попередніх сесіях, коли це питання обговорювалось, мова йшла, що вартість будівництва становитиме 10 млн грн, а стало вже 20 млн?» – зауважив Наход.

Михайло НаходМихайло Наход

Керівник профільного департаменту повідомив, що після консультацій з управлінням капітального будівництва та аналізу ринку дійшли висновку про вищу вартість, ніж була спочатку. На запитання, чи готовий потенційний інвестор вкладати такі кошти, Борис Смаль впевнено відповів: «Думаю з цим проблем не буде».

Опісля дискусії члени комісії взялись голосувати й рішення не підтримали. Проте на розгляд депутатів у сесійну залу воно таки потрапить і вже за ними фінальний вердикт – затвердять таку пропозицію про здійснення публічно-приватного партнерства чи ні.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Надрукувати
мітки:
коментарів