Тримав оборону 145 діб і взяв штурмовика в полон: історія волинянина з позивним «Любомль»

50-річний волинянин Андрій Шандарак, боєць 156-ї окремої механізованої бригади з позивним «Любомль», відкрито називає своє ім’я й прізвище. Каже: люди мають знати тих, хто без страху й прикриття тримає оборону на найскладніших ділянках фронту.

Його історію розповіли у Волинському обласному ТЦК та СП.

Разом із побратимами «Любомль» утримував позиції 145 діб поспіль, знищував ворожі цілі, коригував удари артилерії та дронів і навіть узяв у полон російського штурмовика.

Від мирної роботи – до зброї в руках

До війни Андрій жив звичайним життям жителя прикордонної Волині: закінчив Шацький лісовий технікум, працював у лісгоспі, був оператором на АЗС, експедитором із доставки хліба.

Усе змінилося 24 лютого, коли ракети вдарили по Волині, а через Любомль потягнулися колони людей, які тікали від війни. Тоді він зрозумів: без тих, хто готовий стати до зброї, країна не вистоїть.

У січні Андрія мобілізували до ЗСУ. У березні він зустрів своє 50-річчя вже у складі 156 ОМБр.

Розвідник, пес «Брехун» і «сіра зона»

Одна з найважливіших операцій – вихід у «сіру зону» для облаштування спостережного пункту. Саме звідти воїни коригували артилерію й дрони. Поруч постійно чергували двоє-троє бійців та пес із позивним «Брехун», який першим попереджав про ворога.

Росіяни висували техніку для обстрілів майже щодня. Особливо дошкуляв танк, який українські розвідники знищили після точного наведення – координати визначили саме «Любомль» і його побратими.

Під час одного з виходів розвідники натрапили на двох окупантів. Дрон знищив одного, а другого – контуженого й зі стиснутою гранатою – вдалося знешкодити та взяти в полон. Згодом його передали в обмінний фонд.

Дістатися до цієї позиції було майже неможливо, тож пораненого побратима хлопці виносили довго й обережно – але врятували. А необхідні речі на позицію доставляли дронами.

Про страх Андрій говорить відверто:

«Бояться всі. Але береш себе в руки й ідеш. На війні головне – зробити перший крок».

Чекає родина і – нагорода

Удома на воїна чекають дружина та дві доньки. Після виходу з передової він зміг побачити родину під час відпустки. Повернувшись до підрозділу, отримав відзнаку командира бригади та був представлений до державної нагороди.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• «Навіть богам треба час, щоб відпочити та посміятися. А богам війни – тим паче», – артилерист волинської бригади
• «Гіршої за московита тварюки у природі не існує»: історія воїна «Мацика», колишнього забійника худоби
• У Князівській бригаді показали, як хвостаті улюбленці дарують затишок на передовій (фото)