Луцьк не готовий до повернення ветеранів: чому так? (відео)
Внаслідок війни на Волині зростає кількість людей з інвалідністю, які потребують доступного середовища, установ та закладів. Що важливо для людей з порушеннями здоров’я та які проблеми виявляють під час тестувань просторів на інклюзивність у Луцьку, розповів ветеран та голова Громадської організації «Зруш Скелю» Євген Сивопляс у програмі «Теревені про Луцьк» на телеканалі «Конкурент Волинь».
Активіст розповів, що зараз, окрім державних установ, його команда системно працює з торговими мережами. Спершу тестували великі супермаркети, потім менші.
«З досвідом побачили, що проблем все-таки більше в мережах, які мають менший простір. Наприклад: Аврора, Щодня, Спар, Сім23. Через маленьке приміщення – неоптимізований простір між торговим торговельними стелажами, немає достатньої ширини проходу, щоб людина в кріслі колісному могла пересуватись», – зауважив Сивопляс.
Активісти проводять повторні моніторинги, комунікують із керівниками мереж, щоб змінювати торгові простори та забезпечувати їх доступність. Євген каже, що в деяких випадках є позитивні зрушення, проте не всі мережі готові змінюватись і вважають доступність для людей з інвалідністю своєю цінністю.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Луцькі тротуари лишаються пастками для пішоходів: що коїться (фото)
Голова ГО «Зруш Скелю» відмітив, що для людей з порушеннями здоров’я важливі: ганки, сходи, поручні, пандуси, пороги, ширина дверей у просвіті, між меблями, покриття підлоги, освітленість приміщень, доступна вбиральня, засоби орієнтування відвідувача у просторі.
«Для нас дуже важлива ментальна безбар'єрність, коли персонал уважний, спостерігає і коли бачить, що є запит на допомогу, то він ініціює цю допомогу. Бувають випадки, що заклади демонструють кращу доступність, але там такий персонал байдужий. Людина має якось там сама впоратись – ось не може відкрити дверей, вони не фіксуються, намагається потрапити, рухаючись кріслом. Оці двері затискають у дверному просвіті, а персонал може дивитись зі свого місця робочого і чекати, поки людина впорається», – пояснив Євген.
За його спостереженнями, часто є проблема недостатнього освітлення у закладах освіти та лікарнях, бо ці установи економлять енергію. В деяких коридорах медзакладів активісти фіксували освітлення на рівні 1 люкс, коли згідно з нормами має бути 150 люксів.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Коліна в різні боки»: ветеран з ампутацією впав біля луцької амбулаторії (відео)
Сивопляс розповів, що під час тестування центру ментального здоров'я на базі Волинської обласної психіатричної лікарні, команда звернула увагу на пуфи в коридорі, які незручні для користування людьми з протезами. Проте керівництво апелювало на це тим, що установа працює за принципом недопущення утворення черг. Тобто, якщо немає черги, то і нема потреби присісти.
«Управителі об'єктів не комунікують із людьми з порушенням здоров'я і не вивчають їхні потреби, а приймають за них рішення. В цьому є проблема – що так ми просто виключаємо людей: «Я за тебе вирішив, тобі лава не потрібна». І виходить: чи дружній для мене цей простір? Він не дружній. Чи буду я хотіти туди заходити? Ні, бо мої потреби не враховані», – наголосив ветеран.
Також він відзначив, що управителі нових установ часто переоцінюють рівень їх доступності, представляючи їх безбар’єрними, коли насправді це не так. З його слів, наразі установи та інфраструктура Луцька не готові до повернення ветеранів з ампутаціями чи іншими порушеннями здоров’я, оскільки зміни відбуваються повільно.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
На сайті використовуються файли cookie. Для згоди, будь ласка, натисніть «Прийняти». Докладну інформацію можна знайти на сторінці Політика конфіденційності.