Недалеко від Луцька понад 170 років тому звели розкішний палац із ліпниною (фото)

Історія палацу в селі Бужани на Волині маловідома. Вона тісно пов’язана з родинами Загурських і Ледуховських. Сьогодні село Бужани належить до Луцького району Волинської області. Залишки величного палацу, який тут звели в 1850 році, не збереглися до наших часів.

Про історію палацу на Тиждень.ua розповіла краєзнавиця Тетяна Яцечко-Блаженко.

Цінними для дослідників є фото палацу на Волині початку ХХ століття. Літопис будівлі розпочався в середині ХІХ століття. Фундатором палацу став Вінцентій Загурський. Тоді в Бужанах звели палац у стилі пізнього класицизму.

За однією з версій, проєктував його відомий архітектор Генрик Марконі. В Бужанах був цілий ансамбль будівель різного призначення. Особливо виділялись стайні та приміщення для транспорту власників палацу.

Основна будівля палацу була мурованою двоповерховою спорудою прямокутного плану, одинадцятиочковою, з фасадом, зверненим на північ. Головний фасад підкреслював досить глибокий портик, складений із чотирьох канелюрованих коринфських колон у великому ордері. По центру розміщувався гербовий щит із родовим гербом Остоя. Стелю портика прикрашала ліпнина. Чотири бічні частини головного фасаду обрамлювали по кутах пілястри, і вони мали той самий декор, що й портик, тому поєднувалися з ним у цілісну композицію. Балкон був оточений кованою залізною балюстрадою. З боку саду палац разом із крилами утворював одну лінію. Деталі оформлення південного фасаду були ідентичними з боку під’їзду.

Головний корпус палацу покривав високий гладкий шатровий дах, покритий гонтом, із чотирма коминами. Над східним крилом палацу згодом побудували ще один низький поверх з трьома вікнами з південного, північного та східного боків, що порушило строгий симетричний вигляд будівлі.

На першому поверсі палацу з боку фасаду містилася велика зала, що за шириною дорівнювала портику, а з боку саду – такого самого розміру й форми кімната. У залі в одному з кутів навпроти вікон розташувався камін. Це приміщення також слугувало домашньою каплицею, тому в спеціальній, зазвичай зачиненій шафі, стояв вівтар. Відомо, яким був інтер’єр цієї зали. З умеблювання тут були диван, три столи, три дзеркала і вішаки для одягу.

У кімнаті поряд із вітальнею зберігалися бібліотечні збірки. Там стояли додаткові столи, диван і крісла.

На нижньому поверсі розміщувалися три кімнати для підсобних потреб і проживання прислуги, а в крилі – кімната з бічними сходами на другий поверх. Широка арка поєднувала залу з розташованим зліва центральним сходовим майданчиком.

У палаці було приміщення канцелярії, облаштоване різьбленими меблями, оббитими зеленим сукном. Схоже призначення мала сусідня біля канцелярії кімната, що раніше була каплицею, а потім її переобладнали на гостьову.

На другому поверсі розташувався кабінет із меблями, оббитими жовтим шовком, та фортепіано. Центр другого поверху займав салон власниці дому, розміром і формою як бібліотека. Його стеля була декорована ліпниною, підлога – візерунками. В приміщенні розташувалися дві печі, оздоблені кахлями, білий мармуровий камін і люстра. Меблі в салоні власниці були в стилі Людовіка XVI. Стелю прикрашала ліпнина, а підлогу – композиція з багатьох порід дерева, переважно дуба, в різних відтінках. Люстру і канделябри для салону виготовили з оксидованої бронзи.

Гостей палацу вражала їдальня. Тут обстанова складалась виключно з меблів у гданському стилі. На стінах висіли родинні портрети власників палацу, а також портрет Тадеуша Чацького. Художнє оздоблення доповнювали два старі полотна голландської школи, які вважалися дуже цінними.

Три кімнати між парадним та меншим сходовими майданчиками в крилі лівої частини палацу були житловими. До них належала спальня власниці палацу, розташована безпосередньо ліворуч від середнього салону.

Підлоги у більшості кімнат палацу в Бужанах були паркетні, іноді з прекрасними візерунками. Стіни – вкриті шпалерами чи пофарбовані. Ліпнина оздоблювала лише деякі кімнати.

У житлових кімнатах розташувалися меблі різних стилів, переважно з другої половини XIX століття. Крім згаданих творів мистецтва, було ще кілька менш цінних предметів, а також порцеляна й старе срібло. З лівого, західного боку палацу стояло двоповерхове приміщення офіцини з гладким дахом із гонту. На першому поверсі містилися кабінети керівників маєтку, а на другому – п’ять житлових кімнат.

Перед палацом і офіциною розтягнувся великий газон округлої форми, частково порослий кущами бузку і жасмину, а також американськими соснами й іншими деревами. На північний схід від палацу височіли дві інші будівлі садибного комплексу – стайня і возівня, обидві прямокутної форми, з’єднані переходом.

Поблизу палацу, з західного боку розташувалася прихована серед дерев каплиця, де проводили богослужіння влітку. Всі ці будівлі розміщувалися в межах давніх валів та старого парку, спершу невеликого, а потім реконструйованого у більший.

Останньою власницею Бужанського палацу стала Софія Ледуховська. В роки Другої світової війни палац зазнав руйнувань і більше не відновлювався.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• На Волині на березі ставу стояв розкішний палац із баштами (фото)
• На березі волинського озера стояв 120-метровий палац з возами золота у підземеллях (фото)
• Колони, квітники і став із рибою: на Волині стояв елегантний палац з родинними скарбами (фото)
• Топ-10 замків України, які має побачити кожен (фото)
• Неподалік Волині посеред лісу знайшли палац баронів