За 150 км від Луцька причаїлось незаймане озеро Шині з прозорою водою та всілякою рибою (фото)
Озеро Шині, яке на мапах має назву Червищанське та Червиське, причаїлось на Камінь-Каширщині.
Більше про нього розповіли на сайті Rivnefish.
До війни на березі озера було село Шині. Зараз залишились лиш фруктові поодинокі дерева і полянки в лісі.
Якщо глянути на карту Любешівщини, то південна частинка її, що ніби втиснулася поміж Камінь-Каширським і Володимирецьким районами, своєю формою нагадує чобіток. На «халяві» того чобітка, наче блакитна пряжка, «примостилося» мальовниче озеро Шині (офіційна назва – Червиця) – безумовно, одна з найкращих природних водойм Волинського Полісся
Його чималеньке плесо зусібіч оточують дрімучі мішані ліси, живиться воно не лише з підводних джерел, а й з кількох струмків і навіть однієї невеличкої лісової річечки. Дістатися до Шинів від найближчого людського поселення непросто: майже пів години нелегких лісових доріг – як з боку хутора Заверхлісся, чи Лобни, чи Нових Червищ – з товстенним корінням, що повилазило поперек шляху, з багнистими й глибокими калюжами – не кожному авто під силу. Проте подібні труднощі не стають на заваді істинним любителям «дикої» природи, навпаки – ще більше притягують.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На березі волинського озера стояв 120-метровий палац з возами золота у підземеллях (фото)
Одна із причин краси цієї водойми – незайманість, адже дістатися туди ой як непросто.
Загалом дорога від Луцька протягнеться на 150 кілометрів. Потрапити до озера Шині можна лише за сприятливих погодних умов: коли дуже сухо, або, певно, коли добрий мороз. Причина – бродок – болотиста місцевість в лісі, переїхати яку простим автомобільним транспортом не вдасться. Рибалки рекомендують найняти проводиря з місцевих, аби не зблудити в лісі.
Вода в озері надзвичайно чиста і прозора. У гарну тиху погоду навіть легенької хвильки не побачиш. Великих галявин, де можна розкласти табір – лише декілька. Ліс – мішаний, дуже багато сухостою.
У Шинях є риба вся: короп, карась, щука, окунь, є й линок.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На Світязі – гігантський плазун із чарівною силою: що там коїться
Перед встановленням табору рекомендують пройтися берегом, потупати поблизу води та постежити: чи не попливе раптом у воді темна стрічка з жовтими плямами. Якщо ж помітили вужа, краще змініть місце свого табору на декілька метрів. Прогнати вужів із їхньої домівки – важко і живуть вони не поодинці. Якщо ж їх не турбувати — вони себе поводять досить мирно
Зазначимо, що в лісі можна зустріти і більш небезпечного плазуна – медянку.
У кожного озера є свої легенди, свої таємниці. Про них нагадують уже інші хрести. Один, що на східному березі, поставлено на місці ймовірної загибелі закоханої пари. Хлопець із дівчиною пішли якось до озера і не повернулися. Як усе трапилося, знають лише хвилі, що хлюпочуть на білому піску, та очерет, що безперестанку гомонить з вітром, але нікому не розкажуть...
Інший хрест, на протилежному березі, нагадує про мужню вчительку, котра ціною власного життя врятувала дітей, що захлинались у підступних хвилях. Ні імені її, ні подробиць самої трагедії у місцевих лісівників, не вдалося з’ясувати – давно це було.
Але досить сумних і похмурих тонів. Є на Шинях і веселіші об’єкти уваги (наприклад, рекреаційні пункти, тобто місця для туристичних стоянок). Один з них – дерев’яний навіс у вигляді куреня зі столом і лавами, який зробили лісівники Любешівського міжгосподарського лісгоспу.
Чарівність Шинів – це не тільки блакитне плесо й смарагдові береги, це й довколишні ліси.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
На сайті використовуються файли cookie. Для згоди, будь ласка, натисніть «Прийняти». Докладну інформацію можна знайти на сторінці Політика конфіденційності.