Священний вогонь стрітенських свічок вберіг воїна з Волині та його побратимів від ворожого «Ланцета»
Черговий залп – і десь за горизонтом у ворога з’являється «перевага»: в самісінькому пеклі. Бо робота розрахунку БМ-21 «Град» старшого сержанта Івана Сакалюка – безжальна, точна та холоднокровна.
Про це ініормує відділ зв’язків з громадськістю управління комунікацій Оперативного командування «Захід» Сухопутних військ Збройних Сил України.
Так і працюють «росомахи» з підрозділу реактивної артилерії 68 ОЄБр імені Олекси Довбуша: рідному з’єднанню примножують бойову славу, а серед знавіснілих окупантів сіють паніку і смерть.
46-річний Іван Сакалюк із позивним «Сокол» – головний сержант взводу – командир бойової машини. Штатно в нього та двох побратимів на озброєнні установка БМ-21, але неофіційно хлопці її назвали «Лялька»: і за чудовий зовнішній вигляд, і що робить відповідну погоду по той бік лінії фронту.
У мирному житті старший сержант працював на будівництві. А від початку АТО/ООС служив у 2015-2016 роках у 92 ОМБр, а в 2020-2022 роках за контрактом – у 24 ОМБр імені короля Данила. Теж у реактивній артилерії.
18 лютого 2022 року контракт закінчився, і «Сокол» поспішив додому. Саме 24 лютого в доньки був день народження, тож мріяв устигнути привітати. Приїхав вчасно І одночасно з початком повномасштабним вторгненням рашистів... Тому гостини скасувалися самі собою: військовослужбовець одразу прибув на рідній Івано-Франківщині в один із ТЦК та СП і того ж дня повернувся на військову службу. Цього разу в 10 ОГШБр «Едельвейс»…
У 2023 році Івана Сакалюка перевели до 68 Окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша Оперативного командування «Захід» Сухопутних військ ЗСУ, в складі якої старший сержант захищає Україну й досі. Разом із ним фактично цілодобово бойові побратими. Старший солдат, водій Сергій із позивним «Каспер» – із Волині. А старший солдат, навідник із позивним «Мальборо» – з Сумщини. Хлопці ще молоді…
Тоді як їхнього командира дуже часто кличуть навіть не за позивним, а по імені та по-батькові. У серпні «Соколові» виповниться 47 років, удома на Прикарпатті у нього велика родина: батько, сестри, дружина, донька, син із невісткою та двоє онуків – Христинка (народилася, як дідусь був уперше на війні, в 2015 році) і Данилко (у березні хлопчикові рік минув, дідусь знову був у війську).
Бойова робота в реактивній артилерії – це, звичайно, не посада писаря в якомусь прифронтовому штабі. Тому на війні усіляке траплялося. «Соколові», звичайно, важко пригадати якийсь особливий випадок із його військової служби, але мінімум один називає.
Разом зі своєю чудовою «Лялькою» розрахунок виконував завдання під Вовчанськом на Харківщині, підтримували прикордонників. Священник із рідного Прикарпаття з нагоди свята якраз стрітенські свічки передав. І коли горів їхній священний вогонь, із неба рухнув рашистський БпЛА. «Ланцет», хоч і був зовсім близько, але заплутався в кронах дерев та втратив боєздатність…
Іван Сакалюк після цього ще більше повірив у заступництво Господа Бога.
«Сокол» захищає Україну на фронті фактично вже 10 років. За бездоганну службу отримав чимало відзнак, особливо гордиться «Золотим хрестом» від Головнокомандувача Збройних Сил України, який йому вручили у 2023 році на Вугледарському напрямку.
Але найбільшою нагородою для нього і для всіх його побратимів стане, звичайно, Перемога над російськими загарбниками. «Сокол» і всі росомахи роблять для цього все від них залежне.
Отримати додаткову інформацію бажаючі поповнити лави славетної єгерської бригади можуть за тел. 099-387-87-18 або 093-055-25-98.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
На сайті використовуються файли cookie. Для згоди, будь ласка, натисніть «Прийняти». Докладну інформацію можна знайти на сторінці Політика конфіденційності.