Став нижчим на 4 сантиметри і втратив 32 кілограми: волинянин розповів про 36 місяців полону (відео)
Взимку з російського полону звільнили 150 українців. Серед них був 57-річний військовий Микола Мельник із села Датинь Ковельського району. Захисник з 2020 року служив за контрактом в 14-й окремій механізованій бригаді.
У полон волинянин потрапив в березні 2022 року під час боїв на Київщині, пише Суспільне.
Зараз боєць проходить реабілітацію в обласному госпіталі ветеранів війни.
Звільнений з полону волинянин Микола Мельник у госпіталіБоїв на Київщині й полон
У 14 бригаді Микола Мельник служив у ремонтному взводі. До повномасштабної війни був на Луганщині, згодом бригада потрапила на ротацію на Рівненський полігон. Звідки військові у перший день вторгнення рушили на Житомирщину.
«Потім наш батальйон стояв під Бородянкою Київської області. О пів на другу ночі 16 березня ми виїхали на трасу Житомир-Київ. Тільки в’їхали в Макарівський район – колона зупинилася... і закрилася мишоловка. Ми всі були під прицілом і нас зв’язали та закинули в машину», – пригадує волинянин.
Спершу Миколу Мельника і його побратимів повезли у Брянське СІЗО, згодом перевели у тюрму в Тульській області, ще за день – у Володимирську колонію. У полоні над військовими, говорить боєць, знущалися і били.
«У мене зріст був 174, а вони зробили 170. До полону я важив майже сто кілограмів, а вийшов на обмін – 68 кілограмів. Одні кості були», – ділиться боєць.
36 місяців полону
Чоловік говорить, окрім побоїв полонені страждали від нестачі їжі: порції були мізерними, а раціон одноманітним. Як покарання, могли позбавити вечері. Іноді українським військовим доводилося тамувати голод тим, що знайдуть у камері:
«На перше подивишся – одна вода. Бувало, що лаврові листки їли, зубну пасту їли, щоб не так їсти хотілося, давали ту мойву, а там одні кості».
У російському полоні чоловік провів майже три рокиЗа час перебування у Володимирській колонії Микола поміняв п'ять камер. У кожній тримали по 16 людей.
«Там була камера №32. Там проводили допити. Це жахіття було: крики, ґвалти, вбивали, мордували... Я читав постійно святе Євангеліє. Дехто говорив: «Немає того Бога». А я кажу: «Є, він є, моліться».
Довгоочікуваний обмін
Після тривалого полону про обмін Микола дізнався, коли його та ще кількох бійців вивели з камери й наказали роздягнутися.
«Нас вивели з камери в коридор і почали одягати від трусів до майки у військову нашу форму і вже ми зрозуміли, що нас готують на обмін, – пригадує військовий. – До нас з третього барака привели п’ятьох чоловіків і потім ще одного, мало бути 22 людини на обмін, але вісім відсіяли, не повезло їм...»
Микола Мельник зараз лікується у госпіталі
Разом із Миколою 5 лютого в Україну повернулися 150 захисників.
«Не вірилося, поки вже не приїхали українські журналісти. Вже тут мені не страшно вмерти, я вже вдома, сім’я діждалася мене», – додав захисник.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
На сайті використовуються файли cookie. Для згоди, будь ласка, натисніть «Прийняти». Докладну інформацію можна знайти на сторінці Політика конфіденційності.